З 2014 року члени НАТО витратили на оборону $600 млрд

Джерело: The Telegraph

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що європейські члени НАТО та Канада збільшили витрати на оборону до рекордного рівня.

Столтенберг сказав, що члени Альянсу витратили 600 мільярдів доларів на оборону з 2014 року, після того, як Росія незаконно анексувала Крим, що спонукало їх скасувати скорочення військових витрат.

“Минулого року ми побачили безпрецедентне зростання на 11% серед європейських союзників і Канади. Цього року я очікую, що 18 союзників витрачатимуть 2% свого ВВП на оборону. Це ще один рекорд і шестикратне збільшення порівняно з 2014 роком, коли лише троє союзників досягли цільового значення”, – сказав Столтенберг.

Нагадаємо, що Німеччина вперше з 1992 року досягла цілі Альянсу щодо виділення 2% свого валового внутрішнього продукту на оборону.

Згідно зі щорічним звітом, витрати на оборону в Західній і Центральній Європі за 2022 рік перевищили показники останнього року холодної війни, оскільки минулого року військові витрати в усьому світі досягли історичного максимуму в 2,24 трильйона доларів США.
Росія подвоїла цільові витрати на оборону на 2023 рік, до понад 100 мільярдів доларів – це третина всіх державних витрат, оскільки витрати на війну в Україні зростають і посилюють тиск на фінанси РФ.

4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.

Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.

4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.

Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.

Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.