З 2023 по 2024 рік Китай продав Росії деталей для виробництва дронів на $63 млн – ЗМІ
Джерело: The Telegraph
За даними медіа, з 2023 по 2024 рік китайські компанії безпосередньо постачали деталі та матеріали на суму щонайменше 47 млн фунтів стерлінгів (63 млн доларів США) російським фірмам, які були під санкціями за виробництво дронів.
Майже чверть вартості цих постачань – 10,7 млн фунтів стерлінгів – відправили російським фірмам, пов’язаним з виробництвом дронів типу “Шахед”, що працюють у спеціальній економічній зоні (СЕЗ) в місті Алабуга.
Товари, безпосередньо експортовані Китаєм до Росії, включали авіаційні двигуни, мікрочипи, металеві сплави, об’єктиви для камер, скловолокно, емульсійні сполучні для скловолокна та нитки з вуглецевого волокна – всі ключові компоненти для виробництва дронів.
Загалом The Telegraph ідентифікував 97 китайських постачальників.
Джерело: The Telegraph
Китайські компанії, зокрема Changzhou Utek Composite, Taishan Fiberglass, Jilin Hongsheng Trading, Yongji Rongdu Commercial and Trading та Hebei Jigao, постачали різноманітні вироби зі скловолокна та вуглецевого волокна, такі як пряжа, зв’язувальні речовини, компоненти для обробки та скловолокно у вигляді порошку, які надсилалися безпосередньо російським компаніям, що працюють в Алабузі та займаються виробництвом дронів “Герань”/”Шахед”.
Компанії Harbin Bin-Au Technology, Jinhua Hairun Power Technology та Shandong Xinyilu International Trade також постачали авіаційні двигуни та комплектуючі на суму щонайменше 860 000 фунтів стерлінгів компанії Drake LLC, яка працює в Алабузі.
Протягом лише трьох місяців 2023 року китайська компанія Ningbo Peak Cloud Import and Export відправила літаки та авіаційні двигуни на суму 3 млн фунтів стерлінгів російському заводу цивільної авіації “Урал”, який підпадає під санкції за виробництво бойових дронів, зокрема “Форпост”, що використовуються для спостереження за переміщеннями військ та ударів по критичній інфраструктурі.
The Telegraph також ідентифікувала п’ять російських компаній, які підпадають під глобальні санкції і пов’язані з імпортом компонентів з Китаю. Ці російські компанії – “Уральська цивільна авіація”, “Акметрон”, “ПТ Електронік”, “ПТ Електронік” і “Радіолайн” – закуповували різноманітні складники у китайських постачальників, таких як Asia Link Shanghai International Logistics, яка постачала все, від металевих виробів до електронних мікросхем.
- Російська компанія “Газпром” уклала юридично обов’язкову угоду на будівництво газопроводу “Сила Сибіру 2” через Монголію до Китаю та погодилася збільшити постачання газу ще двома маршрутами.
- За даними Інституту вивчення війни (ISW), Сіньцзянський виробничо-будівельний корпус, державне підприємство КНР із воєнізованими функціями, активізує свою діяльність у російській Республіці Татарстан.
- Китаю невигідно, щоб війна в Україні завершилась, адже він хоче виснажити Захід, щоб згодом напасти на Тайвань.
Володимир Кудрицький звинуватив керівництво НКРЕКП у свідомій дестабілізації енергосистеми та зриві планів з будівництва нових електростанцій. За його словами, встановлені регулятором граничні ціни змушують Україну обмежувати споживання навіть у теплий період, коли дефіцит мав би покриватися імпортом.
Російський порт Приморськ на Балтійському морі, один з найбільших експортних портів країни, втратив щонайменше 40% потужностей для зберігання нафти через атаки українських безпілотників минулого місяця. Це підтвердили знімки з американських комерційних супутників.
У Шевченківському районному суді Києва 2 квітня відбулося чергове підготовче засідання у “вугільній справі”, де серед обвинувачених п’ятий президент України Петро Порошенко, Віктор Медведчук та Сергій Кузяра.
Журналісти з’ясували, що судна російського тіньового флоту активно використовують західні технології, зокрема супутникові термінали Starlink компанії SpaceX.
Сили оборони України у Брянській області РФ уразили АТ “Стрела” – підприємство з виробництва компонентів до крилатих ракет.