З огляду на саміт НАТО наступного тижня Зеленський включає Туреччину в дипломатичне турне
Джерело: NYT.
Цього тижня президент України Володимир Зеленський пішов у дипломатичний наступ, відвідавши Туреччину в п’ятницю після зупинок у кількох інших країнах НАТО, щоб заручитися підтримкою заявки своєї країни на приєднання до альянсу напередодні ключової зустрічі наступного тижня.
Уряд у Києві розглядає членство в НАТО як найвищу гарантію своєї безпеки; її заявка на приєднання до альянсу у вересні була подана на тлі повномасштабного вторгнення Росії.
Хоча пан Зеленський визнав, що Україна не приєднається до НАТО найближчим часом, враховуючи, що такий крок змусить Альянс взаємної оборони вступити в прямий військовий конфлікт з Росією, він неодноразово закликав його членів визначити графік вступу України. . Останніми місяцями він висловлював сподівання, що наступного тижня саміт НАТО у Вільнюсі, Литва, зможе внести ясність.
За кілька днів до саміту пан Зеленський вирушив у екстремальний тур країнами НАТО, щоб наполягати на своїй позиції.
“До ключового дня саміту НАТО у Вільнюсі залишився рівно тиждень”, – написав він у Twitter у середу. «Це означає тиждень до ключового моменту для нашої спільної безпеки в Європі. Ми працюємо з нашими партнерами якомога наполегливіше, щоб забезпечити нашу спільну безпеку у Вільнюсі».
На підтримку пана Зеленського в п’ятницю Європейський парламент і країни-члени досягли попередньої угоди про виділення 500 мільйонів євро, або майже 550 мільйонів доларів, на збільшення виробництва боєприпасів і ракет. Угода є частиною плану, висунутого в березні, і блок сподівається, що він буде прийнятий до кінця місяця.
У четвер Зеленський відвідав Болгарію та Чехію, а в п’ятницю – Словаччину та Туреччину, де зустрівся з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом.
«Двері НАТО відкриті, тому настав час запрошення увійти», — сказав український лідер у своїй промові в столиці Болгарії Софії в четвер. Поки він був там, парламент Болгарії схвалив декларацію про підтримку членства України — хоча візит також призвів до напруженого моменту між паном Зеленським і переважно церемоніальним президентом Болгарії Руменом Радевим. Український лідер розкритикував пана Радева за його протидію озброєнню своєї країни та за те, що він називає війну «конфліктом», повідомляє Politico.
Того ж вечора у Празі пан Зеленський подякував президенту Чехії Петру Павелу за підтримку заявки України на членство в НАТО та «зусилля зробити саміт у Вільнюсі значущим для всіх».
«Дуже важливо, щоб Чеська Республіка не озиралася ні на Москву, ні на когось іншого у своїх політичних рішеннях», – сказав пан Зеленський у заяві після переговорів. «Обидва незалежні та сміливі, ми чудово розуміємо один одного. І буде правильно, якщо це розуміння буде відображено конкретним змістом — не пустими словами, а конкретним змістом у Вільнюсі».
У п’ятницю в Словаччині пан Зеленський зустрівся з президентом Зузаною Чапутовою та високо оцінив співпрацю між країнами.
Дводенна зустріч НАТО у Вільнюсі, яка має розпочатися у вівторок, покликана продемонструвати трансатлантичну єдність і солідарність у підтримці України , яка бореться з вторгненням Росії. Пан Зеленський сказав, що хоче, щоб альянс запросив Україну на захід, навіть якщо його країна не стане повноправним членом до закінчення війни.
Іранські медіа з посиланням на анонімні джерела повідомляють, що президент країни Масуд Пезешкіан нібито звернувся з листом про відставку на тлі загострення конфлікту між урядом і силовими структурами. Офіційного підтвердження цієї інформації нині немає.
Сотні людей у кенійському місті Наньюкі протестують проти планів США створити карантинний центр для американців, які контактували з вірусом Ебола. Акція відбулася після того, як Високий суд Кенії тимчасово призупинив реалізацію проєкту.
Представники ЛГБТК+ спільноти в Гані почали видаляти дописи в соцмережах і переглядати свою онлайн-присутність після ухвалення нового законопроєкту. Документ передбачає від трьох до десяти років ув’язнення.
Іранські переговорники вирішили тимчасово зупинити контакти зі США стосовно мирної угоди через бойові дії ізраїльської армії проти “Хезболли” у Лівані.
Кухонні губки під час звичайного миття посуду виділяють мікропластик, з’ясували науковці Боннського університету. Водночас найбільше навантаження на довкілля створює не пластик, а споживання води.