З початку повномасштабного вторгнення РФ скоїла 762 злочини проти медіа
Джерело: Інститут масової інформації
Як свідчать дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, за два роки й дев’ять місяців від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 762 злочини проти журналістів та медіа в Україні.
До загальної цифри злочинів цього місяця ІМІ додає дані про українські медіа, що закрилися внаслідок російської агресії, – 329. Ці дані отримано за результатами дослідження Інституту масової інформації і зібрано завдяки мережі організації. З цієї цифри лише 52 медіа вдалося відновити свою діяльність.
За жовтень – листопад 2024 року ІМІ зафіксував п’ять російських злочинів проти медіа та журналістів в Україні. Це випадки обстрілу телевеж, юридичного тиску, закриття медіа внаслідок російської агресії.
У жовтні стало відомо про загибель на фронті телеоператора з Маріуполя, військовослужбовця Олексія Андреєва. Він вважався зниклим безвісти з 29 листопада 2023 року в селі Богданівка Бахмутського району Донецької області. Поховали його 2 листопада 2024 року в Чернівцях.
Росіяни дронами пошкодили телевежу в Лозовій Харківської області, внаслідок чого національне мовлення працювало з перебоями.
У Дніпрі припинив мовлення медіахолдинг “Відкритий”. Власники каналу вирішили припинити діяльність телеканалу до перемоги України у війні.
Російський суд заочно заарештував журналіста румунського видання HotNews Мірчу Барбу. Йому закидають незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі Курської області РФ.
Крім того, два медіа зазнали кібератаки – “Детектор медіа” і запорізький сайт іnform.zp.ua. Відповідальність за атаку на “Детектор медіа” взяло на себе російське хакерське угруповання. Запорізька редакція пов’язує атаку з РФ, оскільки пише про злочини російської армії на тимчасово захоплених територіях Запорізької області.
Станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.
З російського полону в Україну 18 жовтня в межах обміну повернувся військовослужбовець, журналіст і правозахисник Максим Буткевич. Він став другим українським журналістом, звільненим з російського полону у 2024 році.
- У всьому світі впродовж 2023 року під час виконання своїх обов’язків загинуло 45 журналістів. Це найнижчий показник з 2002 року, попри війну на Близькому Сході.
- За перші шість місяців 2024 року в Пакистані вбито семеро репортерів, що є рекордною річною кількістю вбитих журналістів в країні.
- 16 липня у Луганській області загинув медійник, член НСЖУ та воїн з Рівного Костянтин Гнітецький. Росіяни вбили його внаслідок мінометного обстрілу позицій біля населеного пункту Діброва.
- На Донеччині 15 липня загинув фотокореспондент медіаагентства “АСС”, відеооператор Максим Шварцман на псевдо “Марвел”.
23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.
Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.
Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.