З початку повномасштабного вторгнення РФ скоїла 762 злочини проти медіа
Джерело: Інститут масової інформації
Як свідчать дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, за два роки й дев’ять місяців від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 762 злочини проти журналістів та медіа в Україні.
До загальної цифри злочинів цього місяця ІМІ додає дані про українські медіа, що закрилися внаслідок російської агресії, – 329. Ці дані отримано за результатами дослідження Інституту масової інформації і зібрано завдяки мережі організації. З цієї цифри лише 52 медіа вдалося відновити свою діяльність.
За жовтень – листопад 2024 року ІМІ зафіксував п’ять російських злочинів проти медіа та журналістів в Україні. Це випадки обстрілу телевеж, юридичного тиску, закриття медіа внаслідок російської агресії.
У жовтні стало відомо про загибель на фронті телеоператора з Маріуполя, військовослужбовця Олексія Андреєва. Він вважався зниклим безвісти з 29 листопада 2023 року в селі Богданівка Бахмутського району Донецької області. Поховали його 2 листопада 2024 року в Чернівцях.
Росіяни дронами пошкодили телевежу в Лозовій Харківської області, внаслідок чого національне мовлення працювало з перебоями.
У Дніпрі припинив мовлення медіахолдинг “Відкритий”. Власники каналу вирішили припинити діяльність телеканалу до перемоги України у війні.
Російський суд заочно заарештував журналіста румунського видання HotNews Мірчу Барбу. Йому закидають незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі Курської області РФ.
Крім того, два медіа зазнали кібератаки – “Детектор медіа” і запорізький сайт іnform.zp.ua. Відповідальність за атаку на “Детектор медіа” взяло на себе російське хакерське угруповання. Запорізька редакція пов’язує атаку з РФ, оскільки пише про злочини російської армії на тимчасово захоплених територіях Запорізької області.
Станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.
З російського полону в Україну 18 жовтня в межах обміну повернувся військовослужбовець, журналіст і правозахисник Максим Буткевич. Він став другим українським журналістом, звільненим з російського полону у 2024 році.
- У всьому світі впродовж 2023 року під час виконання своїх обов’язків загинуло 45 журналістів. Це найнижчий показник з 2002 року, попри війну на Близькому Сході.
- За перші шість місяців 2024 року в Пакистані вбито семеро репортерів, що є рекордною річною кількістю вбитих журналістів в країні.
- 16 липня у Луганській області загинув медійник, член НСЖУ та воїн з Рівного Костянтин Гнітецький. Росіяни вбили його внаслідок мінометного обстрілу позицій біля населеного пункту Діброва.
- На Донеччині 15 липня загинув фотокореспондент медіаагентства “АСС”, відеооператор Максим Шварцман на псевдо “Марвел”.
У селищі Гвардійське у тимчасово окупованому Криму вже четверту добу триває пожежа на нафтобазі. У понеділок вдень над об’єктом спостерігався незначний дим, резервуар поливали водою з трьох пожежних машин. Однак 21 жовтня вогонь спалахнув із новою силою. У небо піднявся стовп чорного диму, який видно навіть із віддалених населених пунктів.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса поінформував про розширення програми “Контракт 18-24” на усі бойові підрозділи Сил оборони.
Економічна криза в Росії загострюється: у 220 муніципалітетах витрати на продукти перевищують 50 % безготівкових платежів. Цей показник, відомий як закон Енгеля, стає індикатором масової бідності, де домогосподарства витрачають ледь не весь бюджет на базові потреби, не маючи ресурсів для розвитку чи інвестицій.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розкритикував виступ нардепа Олексія Гончаренка, котрий звинуватив владу у тому, що за весь час повномасштабної війни досі військовослужбовці не мають чітких термінів служби.
21 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров заявив, що припинення бойових дій в Україні означало б збереження “нацистського режиму” та заборону російської.