З початку повномасштабного вторгнення РФ скоїла 762 злочини проти медіа
Джерело: Інститут масової інформації
Як свідчать дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, за два роки й дев’ять місяців від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 762 злочини проти журналістів та медіа в Україні.
До загальної цифри злочинів цього місяця ІМІ додає дані про українські медіа, що закрилися внаслідок російської агресії, – 329. Ці дані отримано за результатами дослідження Інституту масової інформації і зібрано завдяки мережі організації. З цієї цифри лише 52 медіа вдалося відновити свою діяльність.
За жовтень – листопад 2024 року ІМІ зафіксував п’ять російських злочинів проти медіа та журналістів в Україні. Це випадки обстрілу телевеж, юридичного тиску, закриття медіа внаслідок російської агресії.
У жовтні стало відомо про загибель на фронті телеоператора з Маріуполя, військовослужбовця Олексія Андреєва. Він вважався зниклим безвісти з 29 листопада 2023 року в селі Богданівка Бахмутського району Донецької області. Поховали його 2 листопада 2024 року в Чернівцях.
Росіяни дронами пошкодили телевежу в Лозовій Харківської області, внаслідок чого національне мовлення працювало з перебоями.
У Дніпрі припинив мовлення медіахолдинг “Відкритий”. Власники каналу вирішили припинити діяльність телеканалу до перемоги України у війні.
Російський суд заочно заарештував журналіста румунського видання HotNews Мірчу Барбу. Йому закидають незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі Курської області РФ.
Крім того, два медіа зазнали кібератаки – “Детектор медіа” і запорізький сайт іnform.zp.ua. Відповідальність за атаку на “Детектор медіа” взяло на себе російське хакерське угруповання. Запорізька редакція пов’язує атаку з РФ, оскільки пише про злочини російської армії на тимчасово захоплених територіях Запорізької області.
Станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.
З російського полону в Україну 18 жовтня в межах обміну повернувся військовослужбовець, журналіст і правозахисник Максим Буткевич. Він став другим українським журналістом, звільненим з російського полону у 2024 році.
- У всьому світі впродовж 2023 року під час виконання своїх обов’язків загинуло 45 журналістів. Це найнижчий показник з 2002 року, попри війну на Близькому Сході.
- За перші шість місяців 2024 року в Пакистані вбито семеро репортерів, що є рекордною річною кількістю вбитих журналістів в країні.
- 16 липня у Луганській області загинув медійник, член НСЖУ та воїн з Рівного Костянтин Гнітецький. Росіяни вбили його внаслідок мінометного обстрілу позицій біля населеного пункту Діброва.
- На Донеччині 15 липня загинув фотокореспондент медіаагентства “АСС”, відеооператор Максим Шварцман на псевдо “Марвел”.
Єврокомісія найближчими тижнями представить державам-членам ЄС оновлені рекомендації щодо застосування нових правил надання тимчасового захисту для українців.
Під час масованого російського удару у ніч на 20 серпня українські військові збили всі крилаті “Калібри”. Водночас найбільшою загрозою залишається балістика, захист від якої залежить від постачання ракет для систем Patriot, зазначив президент Володимир Зеленський, коментуючи наслідки ворожої атаки.
19 серпня та у ніч на 20 серпня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці важливих об’єктів противника.
19 серпня сестра лідера КНДР Кім Чен Ина Кім Йо Чжон заперечила заяву українського президента Володимира Зеленського про плани Пхеньяна направити до Росії до 50 000 додаткових військових для участі у війні.
19 серпня президент Володимир Зеленський назвав головним завданням міністра оборони Євгенія Хмари “реальне налаштування” системи оборони, виробництва, закупівель і постачання у війська.