З початку повномасштабного вторгнення РФ скоїла 762 злочини проти медіа
Джерело: Інститут масової інформації
Як свідчать дані Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, за два роки й дев’ять місяців від початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 762 злочини проти журналістів та медіа в Україні.
До загальної цифри злочинів цього місяця ІМІ додає дані про українські медіа, що закрилися внаслідок російської агресії, – 329. Ці дані отримано за результатами дослідження Інституту масової інформації і зібрано завдяки мережі організації. З цієї цифри лише 52 медіа вдалося відновити свою діяльність.
За жовтень – листопад 2024 року ІМІ зафіксував п’ять російських злочинів проти медіа та журналістів в Україні. Це випадки обстрілу телевеж, юридичного тиску, закриття медіа внаслідок російської агресії.
У жовтні стало відомо про загибель на фронті телеоператора з Маріуполя, військовослужбовця Олексія Андреєва. Він вважався зниклим безвісти з 29 листопада 2023 року в селі Богданівка Бахмутського району Донецької області. Поховали його 2 листопада 2024 року в Чернівцях.
Росіяни дронами пошкодили телевежу в Лозовій Харківської області, внаслідок чого національне мовлення працювало з перебоями.
У Дніпрі припинив мовлення медіахолдинг “Відкритий”. Власники каналу вирішили припинити діяльність телеканалу до перемоги України у війні.
Російський суд заочно заарештував журналіста румунського видання HotNews Мірчу Барбу. Йому закидають незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі Курської області РФ.
Крім того, два медіа зазнали кібератаки – “Детектор медіа” і запорізький сайт іnform.zp.ua. Відповідальність за атаку на “Детектор медіа” взяло на себе російське хакерське угруповання. Запорізька редакція пов’язує атаку з РФ, оскільки пише про злочини російської армії на тимчасово захоплених територіях Запорізької області.
Станом на 24 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинув 91 медійник, 12 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.
З російського полону в Україну 18 жовтня в межах обміну повернувся військовослужбовець, журналіст і правозахисник Максим Буткевич. Він став другим українським журналістом, звільненим з російського полону у 2024 році.
- У всьому світі впродовж 2023 року під час виконання своїх обов’язків загинуло 45 журналістів. Це найнижчий показник з 2002 року, попри війну на Близькому Сході.
- За перші шість місяців 2024 року в Пакистані вбито семеро репортерів, що є рекордною річною кількістю вбитих журналістів в країні.
- 16 липня у Луганській області загинув медійник, член НСЖУ та воїн з Рівного Костянтин Гнітецький. Росіяни вбили його внаслідок мінометного обстрілу позицій біля населеного пункту Діброва.
- На Донеччині 15 липня загинув фотокореспондент медіаагентства “АСС”, відеооператор Максим Шварцман на псевдо “Марвел”.
Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українських переселенців до березня 2028 року. Рішення дозволить мільйонам осіб і надалі легально проживати у країнах ЄС, працювати, навчатися та отримувати соцдопомогу.
Рязанський нафтопереробний завод у Росії зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 29 липня. За оцінками галузевих джерел, підприємство не зможе відновити роботу близько двох тижнів.
На Кіровоградщині працівник районного ТЦК та СП спільно з дільничним офіцером поліції вимагали щомісячну плату з підприємців за невжиття заходів щодо мобілізації їхніх працівників, тоді як за 8 тисяч доларів пропонували оформити фіктивне бронювання через внесення неправдивих даних до системи “Оберіг”.
Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук повідомила оновлену інформації щодо наслідків російського обстрілу Прикарпаття у ніч на 30 липня. Мовиться зокрема про пошкодження промислового об’єкта та понад 50 житлових будинків.
У Чугуївському районі, що на Харківщині, розширили зону обов’язкової евакуації, зокрема примусової, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов за результатами засідання Ради оборони області 30 липня.