З початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила 465 хімічних атак

Джерело: Командування Сил підтримки Збройних Сил України (КСП ЗСУ)

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Силами оборони зафіксовано 465 фактів застосування РФ боєприпасів, які споряджені отруйними хімічними речовинами. 

В КСП ЗСУ наголошують, що динаміка здійснення хімічних атак зростає й лише за грудень 2023 року було здійснено 81 атаку, а 19 грудня всього за один день ворог здійснив 8 атак із використанням хімічних речовин.

Встановлено, що ворог найчастіше використовує гранати, такі як К-51, РГР та ручна газова граната Дрофа-ПМ, які скидає з БПЛА. Проте застосовують і саморобні вибухові пристрої, споряджені речовинами подразнювальної дії, та здійснюють артилерійські обстріли із вмістом хімічно небезпечних речовин.

14 грудня цього року виявили застосування нового типу спеціальних газових гранат РГ-ВО з вмістом невідомої хімічної речовини.

Вже задокументовано й направлено для проведення слідчих дій 28 випадків застосування небезпечних хімічних речовин.

27 жовтня Київська міська державна адміністрація закликала представників медіа, адміністраторів інформаційних каналів і користувачів соцмереж не поширювати фото та відео пошкоджень мостових переправ столиці, зокрема Південного мосту.

Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко 27 жовтня детально пояснив власний план миру через силу із шести пунктів. 

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.