З початку повномасштабної війни Сили оборони знищили понад 900 ворожих ППО

Джерело: інфографіка “Слово і діло”

Згідно з даними Генштабу, за 2024 рік українські військові вразили вже 277 засобів ППО РФ – більше, ніж за 2022 рік. Протягом минулих місяців значних втрат завдають росіянам в окупованому Криму: за травень-червень ЗСУ вразили на півострові 15 засобів ППО – С-300, С-350, С-400.

Динаміку ворожих втрат можна прослідкувати на відповідній інфографіці:

У виданні, з  посиланням да дані Генштабу, інформують, що за перший рік повномасштабної війни ЗСУ знищили 213 засобів російської ППО, найбільше у березні та серпні – 47 та 36 засобів відповідно.

Тоді як вже до кінця 2022 року втрати РФ у цих видах озброєння знизилися: у листопаді знищено 13 систем ППО, у грудні – три.

Протягом минулого року РФ втратила 412 різних засобів протиповітряної оборони. У січні знищено вісім засобів ППО, у лютому – 26, у березні – 32, у квітні – 16, у травні – 38, у червні – 56, у липні – 73, у серпні – 38, у вересні – 37, у жовтні – 26, у листопаді – 39, у грудні – 23.

Повідомляється, що з початку 2024 року українські оборонці вже вразили 277 засобів ППО РФ – тобто більше, ніж за весь 2022 рік. У січні ЗСУ знищили 38 російських засобів ППО, у лютому – 28, у березні – 53, у квітні – 36, у травні – 35, у червні – 59, у липні (до 24 числа) – 28.

Додамо, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія вже втратила 550 тисяч своїх солдатів, повідомив начальник штабу оборони Великої Британії адмірал сер Тоні Радакін на конференції в Лондоні.

Раніше ми повідомляли, що Україна скорочує кількість “головних” російських С-400, оскільки сили Києва все частіше націлюються на дорогі московські системи ППО великої дальності в Криму. За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, на початку 2023 року Росія мала близько 96 зенітно-ракетних комплексів С-400.

Наразі складно отримати точну картину втрат РФ на материковій Україні. Одначе, на тимчасово окупованому півострові, за даними Oryx, РФ втратила принаймні п’ять пускових установок, що входять до складу С-400, включаючи пункти управління, машини забезпечення та радари. Можуть бути й інші втрати ворожих запасів С-400, а деякі повідомлення вказують на пошкодження систем С-400 також на території РФ.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.