З початку війни інтерес українців до облігацій внутрішньої державної позики зріс у два рази

Джерело: Міністерство фінансів України

Від початку повномасштабної війни інтерес українців до облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) зріс у понад два рази.

Зокрема, обсяг вкладень юридичних осіб збільшився протягом цього періоду у понад 1,7 раза – до 139 млрд грн. А фізичних осіб – у понад 2 рази – до 53,3 млрд грн.

Водночас з моменту запуску 3 жовтня 2022 року можливості купівлі військових облігацій у “Дії” придбали через цей застосунок паперів уже на понад 2,8 млрд грн.

Одна з основних причин зростання – це привабливість таких інвестицій, адже дохідність ОВДП значно перевищує офіційний рівень інфляції. Наприклад, за результатами грудня 2023 року реальна середньозважена дохідність облігацій у гривні (за мінусом офіційної інфляції) становила 12,1% у річному вимірі.

В цілому з початку воєнного стану вдалося залучити на фінансування державного бюджету шляхом випуску ОВДП майже 1 232,9 млрд грн в еквіваленті. З яких протягом 2023 року було залучено 552,6 млрд грн в еквіваленті, у тому числі 388,5 млрд грн, 3,7 млрд дол. США, 735,8 млн євро.

Водночас обсяг погашень ОВДП протягом 2023 року склав 369,8 млрд грн в еквіваленті, в тому числі 225,1 млрд гривень, 3,3 млрд доларів та 582,2 млн євро.

Таким чином, за підсумками 2023 року чисте залучення коштів склало: 163,4 млрд грн, 370,4 млн доларів та 153,6 млн євро.

Рівень рефінансування (rollover) внутрішнього боргу склав 150%. При цьому 172,6% – для ОВДП у гривні, 111,2% – для ОВДП у доларах США та 126,4%- для ОВДП у євро.

Загалом у структурі тримачів ОВДП найбільшу частку продовжує тримати НБУ (43,5%) та банківський сектор (41,5%). Далі йдуть – юридичні особи (8,8%), фізичні особи (3,4%), нерезиденти (2,7%) та територіальні громади (0,1%).

У відомстві нагадали, що ключовими джерелами фінансування ЗСУ є податкові та неподаткові внутрішні надходження, а також випуск облігацій внутрішньої державної позики.

“Тому долучайтеся до інвестицій в ОВДП. Зручні цифрові рішення для придбання облігацій, ринкова дохідність, яка перевищує інфляційні очікування та 100% гарантія повернення коштів від держави роблять державні облігації найбільш привабливим інструментом на ринку”, – закликали у Міністерстві фінансів України.

17 листопада заступник міністра оборони США з політичних питань Елбридж Колбі заявив, що українські удари по російських об’єктах, зокрема по найбільшому російському маркетплейсу Wildberries, можуть посилювати готовність Кремля до ескалації. Водночас він визнав, що окремі атаки ЗСУ здатні сповільнювати просування армії РФ.

17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.

17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.

Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.