З початку війни інтерес українців до облігацій внутрішньої державної позики зріс у два рази

Джерело: Міністерство фінансів України

Від початку повномасштабної війни інтерес українців до облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) зріс у понад два рази.

Зокрема, обсяг вкладень юридичних осіб збільшився протягом цього періоду у понад 1,7 раза – до 139 млрд грн. А фізичних осіб – у понад 2 рази – до 53,3 млрд грн.

Водночас з моменту запуску 3 жовтня 2022 року можливості купівлі військових облігацій у “Дії” придбали через цей застосунок паперів уже на понад 2,8 млрд грн.

Одна з основних причин зростання – це привабливість таких інвестицій, адже дохідність ОВДП значно перевищує офіційний рівень інфляції. Наприклад, за результатами грудня 2023 року реальна середньозважена дохідність облігацій у гривні (за мінусом офіційної інфляції) становила 12,1% у річному вимірі.

В цілому з початку воєнного стану вдалося залучити на фінансування державного бюджету шляхом випуску ОВДП майже 1 232,9 млрд грн в еквіваленті. З яких протягом 2023 року було залучено 552,6 млрд грн в еквіваленті, у тому числі 388,5 млрд грн, 3,7 млрд дол. США, 735,8 млн євро.

Водночас обсяг погашень ОВДП протягом 2023 року склав 369,8 млрд грн в еквіваленті, в тому числі 225,1 млрд гривень, 3,3 млрд доларів та 582,2 млн євро.

Таким чином, за підсумками 2023 року чисте залучення коштів склало: 163,4 млрд грн, 370,4 млн доларів та 153,6 млн євро.

Рівень рефінансування (rollover) внутрішнього боргу склав 150%. При цьому 172,6% – для ОВДП у гривні, 111,2% – для ОВДП у доларах США та 126,4%- для ОВДП у євро.

Загалом у структурі тримачів ОВДП найбільшу частку продовжує тримати НБУ (43,5%) та банківський сектор (41,5%). Далі йдуть – юридичні особи (8,8%), фізичні особи (3,4%), нерезиденти (2,7%) та територіальні громади (0,1%).

У відомстві нагадали, що ключовими джерелами фінансування ЗСУ є податкові та неподаткові внутрішні надходження, а також випуск облігацій внутрішньої державної позики.

“Тому долучайтеся до інвестицій в ОВДП. Зручні цифрові рішення для придбання облігацій, ринкова дохідність, яка перевищує інфляційні очікування та 100% гарантія повернення коштів від держави роблять державні облігації найбільш привабливим інструментом на ринку”, – закликали у Міністерстві фінансів України.

Після серії українських ударів по дата-центрах компанії “Яндекс” активність російських ботів різко скоротилася. За даними моніторингу, автоматизований трафік упав майже до нуля, а десятки сервісів компанії припинили роботу.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів під час війни неможливе через постійні російські атаки. Водночас він готовий обговорити з Верховною Радою шляхи організації голосування, якщо вдасться досягти повного припинення вогню.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна відповість на російські удари, якщо Москва не погодиться на “енергетичне перемир’я”, про яке напередодні в односторонньому порядку оголосив президент США Дональд Трамп.

У Рівному Служба безпеки України запобігла теракту, який, за даними слідства, готували російські спецслужби. Правоохоронці затримали 19-річного студента з Києва, якого підозрюють у спробі підірвати транспорт із військовослужбовцями ЗСУ.

Група американських сенаторів від Демократичної та Республіканської партій розкритикувала рішення президента США Дональда Трампа дозволити імпорт російського дизельного пального. Законодавці заявили, що воно суперечить ухваленій у 2022 році забороні на закупівлю російських енергоносіїв, і закликали адміністрацію скасувати це рішення.