За добу росіяни 97 разів обстріляли Херсонщину: 5 осіб зазнали поранень
Джерело: очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін у Facebook
Протягом доби російські армійці 97 разів обстріляли Херсонську область, внаслідок чого п’ятеро осіб зазнали поранень.
Загалом росіяни випустили по Херсонщині 516 снарядів з мінометів, артилерії, “Градів”, танків, БпЛА та авіації.
Зокрема, по місту Херсон ворог випустив 15 снарядів.
Зафіксовано 3 прильоти КАБ по населених пунктах Херсонщини.
Російські армійці поцілили у житлові квартали населених пунктів області.
- Уночі 4 листопада війська РФ атакували Сумську область ударними безпілотниками.
 - Уночі 3 листопада російські окупанти атакували Україну десятками БпЛА та однією ракетою. Більшість ворожих цілей було знищено силами ППО.
 - Протягом минулої доби відбулося 66 бойових зіткнень. Загалом ворог завдав 2 ракетних та 62 авіаційних ударів, здійснив 77 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах.
 
ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.
Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.
Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.
Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.