За пів року українські ударні дрони вразили понад 14 тисяч ворожих цілей
Джерело: Урядовий портал
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що за пів року українські ударні дрони вразили понад 14 тисяч російських цілей, серед яких – ворожа техніка, ППО, РЕБ та укріплення.
“Ударні дрони лише за пів року вразили понад 14 тисяч цілей: російську техніку, ППО, РЕБ та укріплення”, – повідомив очільник уряду.
Він також нагадав, що 6 лютого президент Володимир Зеленський своїм указом доручив створити Сили безпілотних систем як окремий рід військ. У такий спосіб, за його словами, потенціал дронів у взаємодії з іншими родами військ буде використано максимально.
Денис Шмигаль наголосив, що держава здійснила справжню революцію в регулюванні створення безпілотників, а саме:
- Ухвалили 20 законів та підзаконних актів, і завдяки цьому масштабували виробництво у 100 разів;
- Прибрано бюрократію, є реальна конкуренція близько двохсот приватних компаній у сфері БпЛА;
- 40 мільярдів гривень передбачено в цьогорічному державному бюджеті на закупівлю дронів. І це ще не межа.
Крім того, прем’єр-міністр зазначив, що новітні розробки вже змінюють хід війни: “Морські дрони паралізували ворожий флот на Чорному морі та гарантували безпеку водного логістичного коридору”.
- Відтепер держава зможе закуповувати безпілотники іноземних виробників через систему Prozorro.
- Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що зараз в Україні близько 200 компаній випускають дрони, а позаминулого року їх було лише сім.
- Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив, що нині Україна працює над розв’язання питання стосовно дефіциту снарядів у війську, зокрема нарощує потужності з виробництва БпЛА-камікадзе.
Гендиректор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер не очікує, що російсько-українська війна завершиться найближчим часом, оскільки Росія не зацікавлена у припиненні бойових дій.
Українська делегація на переговорах у Женеві розділилася на два крила через розбіжності стосовно термінів можливого укладення мирної угоди.
Європейський парламент наполягає на цілковитій забороні російської сталі, аби обмежити доходи Москви, втім, кілька урядів ЄС все ще покладаються на її імпорт. Предметні переговори розпочнуться наступного тижня.
Спроба ЄС запровадити санкції проти іноземних портів і банків, котрі допомагають Росії продавати нафту, постала перед опором всередині блоку. Це створює ризик значного пом’якшення нового пакета обмежень.
Малий бізнес в Україні зазнає серйозних труднощів через часті удари Росії по енергетичній інфраструктурі країни, що спричиняє тривалі відключення електроенергії, води та теплопостачання під час зимового сезону при температурах −20 °C.