За три роки повномасштабної війни було пошкоджено понад 63 тис. об’єктів енергетики
Джерело: Міністерство енергетики України
За три роки повномасштабної війни було пошкоджено понад 63 тисячі об’єктів енергетичної інфраструктури. Лише у 2024 році масовані удари та постійні точкові обстріли призвели до втрати близько 10 ГВт генеруючої потужності.
Очільник Міненерго Герман Галущенко назвав опалювальний сезон 2024-2025 рр. найскладнішим для енергетичного сектору України з початку повномасштабного вторгнення РФ.
“Блекаут, тривалі відключення – все, що пророкували експерти, не сталось. Всупереч апокаліптичним прогнозам, енергосистема вистояла. Не було масових відключень для побутових споживачів, попри високу інтенсивність масованих і щоденних точкових ударів по енергетиці. Навіть після наймасштабніших ударів енергетики швидко відновлювали енергопостачання – і за декілька днів обмежень не було. А з січня жодних обмежень електропостачання для населення взагалі не застосовувалось. Це – результат колосальної роботи, професіоналізму й неймовірної стійкості”, – зазначив Герман Галущенко.
Очільник нагадав, що протягом опалювального сезону з 17 листопада 2024 року по березень 2025 року сталося 9 масованих атак на енергосистему України. Найпотужніша з них відбулася 13 грудня, коли понад 300 засобів ураження одночасно атакували енергетичну інфраструктуру. Лише через два тижні, 25 грудня, на Різдво, сталася ще одна масштабна атака. Однак вже через три дні електропостачання було повністю відновлено.
Галущенко повідомив, що попри інтенсивні удари, енергетики змогли відновити близько 60% пошкодженої генерації. Усі дев’ять енергоблоків українських АЕС працювали на максимальну потужність. З грудня 2024 року максимальний обсяг імпорту електроенергії з Європейського Союзу було збільшено до 2,1 ГВт. Це рішення партнерів стало вирішальним для стабілізації енергосистеми під час пікових навантажень.
Він наголосив, що підготовку до наступного опалювального сезону вже розпочато і всі роботи виконуються згідно з графіком.
Повідомляється, що з 2022 року, внаслідок атак на енергетичну інфраструктуру, загинуло 160 енергетиків, які виконували свої обов’язки під час ворожих обстрілів. Понад 300 працівників отримали поранення через атаки на енергетичні об’єкти. Тисячі працівників енергетичних компаній пішли захищати країну в ЗСУ.
- 15 березня Росія масовано атакувала енергетичні обʼєкти ДТЕК.
- Україна надала США підтвердження ударів Росії по енергетичній інфраструктурі, що порушує домовленості про перемир’я, повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.