Загроза з боку російських найманців у Білорусі зменшується, – президент Литви
Джерело: Bloomberg
Президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що російські найманці ПВК “Вагнер” в Білорусі показали ознаки “розгубленості” після смерті їхнього лідера Євгена Пригожина, зменшивши безпосередню загрозу для регіону.
“Ситуація не загострилася. Ми бачимо певну плутанину в “Вагнер” після смерті Пригожина”, – сказав Науседа литовському громадському мовнику LRT.
Проте президент також зазначив, що сам “білоруський режим є загрозою” – з присутністю ПВК “Вагнер” чи без неї, оскільки прикордонна зона є джерелом напруги з 2021 року, коли Мінськ відправив мігрантів, переважно з Близького Сходу та Африки, до Польщі та Балтії у спробі дестабілізувати регіон.
“Група “Вагнер” може рухатися в тому чи іншому напрямку, але Олександр Лукашенко, повірте мені, не зміниться, і його риторика чи цілі щодо країн НАТО не зміняться”, – сказав Науседа.
- 31 серпня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко відмовився виводити бойовиків російської ПВК “Вагнер” зі своєї країни. Заклики влади Польщі та країн Балтії він назвав “необґрунтованими та дурними”.
- За даними Центру національного спротиву, у Білорусі відбулась сутичка між білоруськими прикордонниками та найманцями ПВК “Вагнер”.
- Збройні сили України додатково укріплюють кордон із Білоруссю вибуховими та невибуховими загородженнями на тлі прибуття до РБ найманців приватної військової компанії “Вагнер”.
27 липня у Чернігові оголосили День жалоби за загиблими внаслідок російської атаки. Російські війська у неділю вдарили по трьох локаціях у місті — супермаркету, СТО та складському приміщенню.
Румунські військові за три дні збили третій безпілотник після низки інцидентів із дронами поблизу кордону з Україною.
Російський маркетплейс Wildberries видалив окремий розділ “Все для СВО”, де раніше було понад 200 тисяч товарів, пов’язаних із військовим спорядженням. Водночас сама продукція військового призначення залишилася доступною на платформі.
У Кропивницькому 22 липня вдруге попрощалися із військовослужбовцем Олександром Божком, котрий загинув у жовтні 2025 року на Покровському напрямку. Після першого поховання з’ясувалося, що родині видали тіло іншого військового.
Після ракетного удару по заводу російського військово-промислового комплексу “Авітек” у Кірові місцеві жителі почали звинувачувати владу в неналежному захисті населення та приховуванні реальних масштабів втрат серед працівників підприємства.