Загроза з боку російських найманців у Білорусі зменшується, – президент Литви
Джерело: Bloomberg
Президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що російські найманці ПВК “Вагнер” в Білорусі показали ознаки “розгубленості” після смерті їхнього лідера Євгена Пригожина, зменшивши безпосередню загрозу для регіону.
“Ситуація не загострилася. Ми бачимо певну плутанину в “Вагнер” після смерті Пригожина”, – сказав Науседа литовському громадському мовнику LRT.
Проте президент також зазначив, що сам “білоруський режим є загрозою” – з присутністю ПВК “Вагнер” чи без неї, оскільки прикордонна зона є джерелом напруги з 2021 року, коли Мінськ відправив мігрантів, переважно з Близького Сходу та Африки, до Польщі та Балтії у спробі дестабілізувати регіон.
“Група “Вагнер” може рухатися в тому чи іншому напрямку, але Олександр Лукашенко, повірте мені, не зміниться, і його риторика чи цілі щодо країн НАТО не зміняться”, – сказав Науседа.
- 31 серпня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко відмовився виводити бойовиків російської ПВК “Вагнер” зі своєї країни. Заклики влади Польщі та країн Балтії він назвав “необґрунтованими та дурними”.
- За даними Центру національного спротиву, у Білорусі відбулась сутичка між білоруськими прикордонниками та найманцями ПВК “Вагнер”.
- Збройні сили України додатково укріплюють кордон із Білоруссю вибуховими та невибуховими загородженнями на тлі прибуття до РБ найманців приватної військової компанії “Вагнер”.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.