Загроза з боку російських найманців у Білорусі зменшується, – президент Литви
Джерело: Bloomberg
Президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що російські найманці ПВК “Вагнер” в Білорусі показали ознаки “розгубленості” після смерті їхнього лідера Євгена Пригожина, зменшивши безпосередню загрозу для регіону.
“Ситуація не загострилася. Ми бачимо певну плутанину в “Вагнер” після смерті Пригожина”, – сказав Науседа литовському громадському мовнику LRT.
Проте президент також зазначив, що сам “білоруський режим є загрозою” – з присутністю ПВК “Вагнер” чи без неї, оскільки прикордонна зона є джерелом напруги з 2021 року, коли Мінськ відправив мігрантів, переважно з Близького Сходу та Африки, до Польщі та Балтії у спробі дестабілізувати регіон.
“Група “Вагнер” може рухатися в тому чи іншому напрямку, але Олександр Лукашенко, повірте мені, не зміниться, і його риторика чи цілі щодо країн НАТО не зміняться”, – сказав Науседа.
- 31 серпня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко відмовився виводити бойовиків російської ПВК “Вагнер” зі своєї країни. Заклики влади Польщі та країн Балтії він назвав “необґрунтованими та дурними”.
- За даними Центру національного спротиву, у Білорусі відбулась сутичка між білоруськими прикордонниками та найманцями ПВК “Вагнер”.
- Збройні сили України додатково укріплюють кордон із Білоруссю вибуховими та невибуховими загородженнями на тлі прибуття до РБ найманців приватної військової компанії “Вагнер”.
Після зустрічі “коаліції охочих” у Парижі канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що солдати бундесверу можуть увійти до складу міжнародних сил, котрі забезпечуватимуть гарантії безпеки для Києва в межах перемир’я з Росією.
Велика Британія та Франція створять військові бази в Україні у разі досягнення мирної угоди з Росією, заявив британський прем’єр-міністр Кір Стармер.
Під час саміту у Парижі союзники України планують узгодити обов’язкові зобов’язання щодо підтримки Києва у разі майбутнього збройного нападу Росії, мовиться у проєкті заяви, підготовленому до зустрічі.
Сили оборони України повідомили про ураження низки військових цілей противника у тимчасово окупованій Донеччині та Росії.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримала учасниця агентурної мережі ФСБ, яку викрили у жовтні 2024 року на Донеччині.