Загроза з боку російських найманців у Білорусі зменшується, – президент Литви
Джерело: Bloomberg
Президент Литви Ґітанас Науседа заявив, що російські найманці ПВК “Вагнер” в Білорусі показали ознаки “розгубленості” після смерті їхнього лідера Євгена Пригожина, зменшивши безпосередню загрозу для регіону.
“Ситуація не загострилася. Ми бачимо певну плутанину в “Вагнер” після смерті Пригожина”, – сказав Науседа литовському громадському мовнику LRT.
Проте президент також зазначив, що сам “білоруський режим є загрозою” – з присутністю ПВК “Вагнер” чи без неї, оскільки прикордонна зона є джерелом напруги з 2021 року, коли Мінськ відправив мігрантів, переважно з Близького Сходу та Африки, до Польщі та Балтії у спробі дестабілізувати регіон.
“Група “Вагнер” може рухатися в тому чи іншому напрямку, але Олександр Лукашенко, повірте мені, не зміниться, і його риторика чи цілі щодо країн НАТО не зміняться”, – сказав Науседа.
- 31 серпня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко відмовився виводити бойовиків російської ПВК “Вагнер” зі своєї країни. Заклики влади Польщі та країн Балтії він назвав “необґрунтованими та дурними”.
- За даними Центру національного спротиву, у Білорусі відбулась сутичка між білоруськими прикордонниками та найманцями ПВК “Вагнер”.
- Збройні сили України додатково укріплюють кордон із Білоруссю вибуховими та невибуховими загородженнями на тлі прибуття до РБ найманців приватної військової компанії “Вагнер”.
Російське військове керівництво готується до проведення масштабного наступу влітку на півдні та сході України, що свідчить про відсутність у Кремля намірів завершувати війну найближчим часом. Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.