Залужний затвердив нові правила акредитації журналістів під час воєнного стану
Джерело: голова Комітету Верховної ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин/Facebook
Головнокомандувач Збройних Сил Валерій Залужний затвердив зміни до наказу щодо правил акредитації журналістів під час воєнного стану. Зокрема відтепер акредитація відбуватиметься на строк до 12 місяців.
Юрчишин зазначив на багатьох позитивних моментах, які дозволять медійникам ширше висвітлювати війну.
Тож нині у “жовтій” зоні акредитованим журналістам дозволяється робота без супроводу у громадських місцях у межах погодженого маршруту.
Тоді як доступ до “червоної” зони акредитовані медійники отримають у супроводі посадових осіб, але тільки як виняток за клопотанням Міністерство оборони України, Генштабу чи командувача угруповання військ. Представники медіа надаватимуть зібрані матеріали на перевірку відносно наявності інформації з обмеженим доступом, а також зобов’язуються погодити їх поширення з відповідальною посадовою особою. Ціль — інформування України та світу про російські злочини.
Водночас у разі виникнення ситуації, що загрожує його життю та здоров’я, працівник медіа змушений негайно припинити роботу. За власні життя та здоров’я медійник несе особисту відповідальність.
Акредитація тепер відбуватиметься на строк до 12 місяців замість шести.
Це дуже необхідні зміни. Військкори хочуть і можуть висвітлювати війну ширше, але лінійне військове командування не завжди бачить у цьому потребу. А потреба є. Саме Україна та наші медіа мають задавати тон у висвітленні подій на нашій землі. Саме ми маємо створювати чесну картинку війни з російськими терористами, — наголосив голова Комітету Ради з питань свободи слова.
- У російському полоні перебувають понад 25 українських журналістів. Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова, народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Юрчишин закликав максимально залучати міжнародну спільноту до звільнення журналістів та підготовити компонент про відповідальність за злочини проти свободи слова у Міжнародному кримінальному суді.
- Відомі українські журналісти зустрілись з послами країн G7 на тлі стурбованості щодо зниження свободи преси в Україні.
- У всьому світі впродовж 2023 року під час виконання своїх обов’язків загинуло 45 журналістів. Це найнижчий показник з 2002 року, попри війну на Близькому Сході.
- Під час російського обстрілу готелю Kharkiv Palace у Харкові всередині перебувала знімальна група німецького телеканалу ZDF. Унаслідок нападу ЗС РФ постраждала їхня перекладачка.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.