Заповіт дизайнера Chanel Карла Лагерфельда оскаржують через сім років після його смерті

Джерело: The Guardian

Останню волю покійного дизайнера Chanel Карла Лагерфельда можуть переглянути в судовому порядку. Через сім років після його смерті в Німеччині з’явився позивач, який оскаржує заповіт одного з найвпливовіших модельєрів світу.

Про можливий судовий розгляд повідомляють німецькі медіа. Виконавець заповіту Крістіан Буассон поінформував племінників і племінниць Лагерфельда, що у разі успішного розгляду справи вони можуть претендувати на частину спадщини. Йдеться про статки, оцінені приблизно у 200 мільйонів євро. Водночас положення, які стосуються догляду за улюбленою кішкою дизайнера, змін не зазнають.

Карл Лагерфельд помер у 2019 році у віці 85 років. Він не мав подружжя, дітей чи живих братів і сестер. Заповіт, датований 29 квітня 2016 року, передбачав передачу всього майна не родичам, а вузькому колу близьких людей. Серед них – його асистент і охоронець Себастьян Жондо, хрещеник Гадсон Креніг, а також моделі Бред Креніг і Батіст Джабіконі. Останній раніше заявляв, що перебував “на вершині” списку спадкоємців і що дизайнер свого часу навіть намагався його всиновити.

Німецький журнал Bunte повідомив, що нащадки сестер Лагерфельда – Крістіани Джонсон (померла у 2015 році) та Теї фон дер Шуленбург (померла у 1997-му) – отримали офіційні листи від виконавця заповіту.

“Тлумачення заповіту оскаржується. Нині права спадкоємців є невизначеними”, – написав Буассон.

Лагерфельд більшу частину життя мешкав у Парижі та помер поблизу французької столиці, однак офіційно вважав своїм основним місцем проживання Монако. Це означає, що в разі перегляду заповіту застосовуватимуться норми французького та монегаського права, які зазвичай передбачають спадкування найближчими родичами.

Позивачеві доведеться довести, що дизайнер, який народився у Гамбурзі в 1933 році, не був у повному психічному здоров’ї на момент підписання документа. Водночас німецькі ЗМІ звертають увагу, що питання опіки над 14-річною кішкою Лагерфельда на ім’я Шупетт судовим оскарженням не зачіпається.

Ще за життя дизайнер оформив дарування будинку з садом у Франції та значних коштів своїй хатній працівниці Франсуазі Какот, аби вона доглядала за кішкою після його смерті. Оскільки ці рішення були ухвалені задовго до смерті модельєра, вони не входять до предмета спору.

Шупетт давно стала окремим медійним феноменом. Вона їсть із порцелянового посуду, спить на тканинах Chanel, подорожує в переносках Louis Vuitton і має власну верифіковану сторінку в Instagram із понад 278 тисячами підписників. Кішка також брала участь у рекламних кампаніях, зокрема для німецького автовиробника Audi. Після смерті Лагерфельда активно обговорювали чутки про її включення до заповіту.

Окрім модної імперії, дизайнер володів значною нерухомістю – зокрема великими апартаментами в Парижі та віллою в Біарріці, а також мав інвестиційний портфель, колекції мистецтва та рідкісних книг.

Про стосунки Лагерфельда з родичами відомо небагато. Упродовж останніх десятиліть життя він майже не спілкувався з ними. У документальному фільмі BBC Two 2023 року зазначалося, що з однією з племінниць дизайнер не бачився близько 50 років.

Інша племінниця – громадянка США – розповідала, що майже не знала дядька, але вважала його щедрою людиною: він безкоштовно створив для неї весільну сукню і доставив її літаком вчасно до церемонії. Вона зазначила, що не очікує жодних спадкових претензій.

Лагерфельд працював до самої смерті, створюючи кілька колекцій на рік для Chanel, Fendi та власного бренду. Він не приховував, що регулярно переглядав зміст заповіту, жартуючи:

“Навіть одного дивного погляду достатньо – і людина вилітає”.

Виконавець заповіту Крістіан Буассон не коментує ситуацію. Його колега Фредерік Ерте заявив німецькому виданню Bild:

“Ми зобов’язані дотримуватися конфіденційності, тому не можемо коментувати будь-що, що стосується спадщини Карла Лагерфельда”.

Родичі дизайнера також утримуються від публічних заяв.

За словами п’яти осіб, обізнаних із даними американських спецслужб, на момент, коли війна США та Ізраїлю проти Ірану наближається до місячної позначки, Сполучені Штати можуть з упевненістю стверджувати, що знищили лише близько третини величезного ракетного арсеналу Ірану.

Сили безпілотних систем ЗСУ уразили російський зенітний ракетний комплекс “Тор” на Луганщині.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сумнів у швидкому завершенні військової операції США та Ізраїлю проти Ірану.

Російські окупанти атакували промислову та енергетичну інфраструктуру у Кривому Розі. Також є влучання у житловому секторі.

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який передбачає звільнення від відповідальності громадян республіки, які воюють на боці України.