Запрошення російських послів на церемонію вручення Нобелівської премії викликало негативну реакцію

Джерело: Politico

Рішення Нобелівського фонду запросити російських послів на цьогорічні церемонії вручення Нобелівської премії викликало гостру критику з боку шведських та українських політиків.

Нобелівський фонд оголосив у четвер, 31 серпня, що запросить на церемонії нагородження послів усіх країн, які мають дипломатичні представництва у Швеції та Норвегії, включно з Росією та Білоруссю, які минулого року були виключені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Виконавчий директор Нобелівського фонду Відар Хелгесен заявив, що це рішення було прийнято, щоб протистояти тенденції, коли “діалог між тими, хто має різні погляди зменшується”.

Але це оголошення викликало бурхливу реакцію у Швеції, і багато політиків оголосили, що бойкотуватимуть захід.

Йохан Персон, лідер Ліберальної партії, заявив, що “не буде сидіти і тостувати за російського посла, поки в Україні триває огидна і кривава загарбницька війна Путіна”.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон сказав, що був “дуже здивований”, побачивши запрошення Росії і він не прийняв би такого ж рішення.

Посол України у Швеції Андрій Плахотнюк також розкритикував заяву Нобелівського фонду, закликавши переглянути своє рішення. Речник МЗС України Олег Ніколенко заявив, що це рішення, ймовірно, посилить у Кремля “відчуття безкарності та нових злочинів” і попросив Нобелівський фонд “підтримати міжнародні зусилля з ізоляції Росії та Білорусі”.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.