Завершено розслідування щодо мера Одеси та його заступників у справі на 689 млн гривень

Джерело: Центр протидії корупції

Національне антикорупційне бюро спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили розслідування щодо міського голови Одеси Генадія Труханова та інших посадовців Одеської міськради у справі на 689 млн грн.

За версією слідства, Труханов разом зі спільниками причетний до заволодіння активами територіальної громади Одеси та легалізації незаконних доходів.

Загалом у справі 16 підозрюваних, включно Володимиром Галантерником, якого вважають керівником злочинної організації.

Ключовими фігурантами справи є

мер Одеси Геннадій Труханов;
ексголова постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради (ОМР) Василь Шкрябай;
ексголова земельної комісії ОМР, а нині в.о. заступника мера Олег Бриндак;
екскерівник департаменту комунальної власності ОМР Олексій Спектор;
ексзаступник керівника департаменту комунальної власності ОМР Володимир Радіонов;
керівник юридичного департаменту ОМР Інна Поповська;
помічниця Галантерника Альона Попова;
власники та топменеджери компанії “Будова”, зокрема її бенефіціар Дмитро Дімарський.

Підозрюваний керівник схеми Галантерник переховується від слідства за кордоном, зокрема протягом останніх років він жив у Лондоні.

Нещодавно фігурантам змінили підозри, а деяким з них повідомили про нові підозри, зокрема, за фактами отримання від Галантерника хабарів у вигляді нерухомості.

Також у виділеному із цієї справи провадженні фігурує експрокурор Одеської області Олег Жученко, який спільно з іншими особами підозрюється у незаконному заволодінні землею територіальної громади Одеси, а також в отриманні від представника компанії-забудовника хабаря у вигляді квартири. Розслідування цієї справи завершили 20 липня.

За версією слідства, схема полягала в тому, що землю в Одесі передавали в оренду на тривалі терміни наперед узгодженим забудовникам, в обхід конкурсу. За це забудовники передавали квартири, нежитлові приміщення або гроші.

Крім того, в ході розслідування встановлено факти легалізації коштів. Експертизи встановили загальний розмір шкоди у 689 млн грн.

ДОВІДКА: у 2016 році Одеська міськрада викупила в комерційної структури нежитлову нерухомість на ділянці, яку планували використати для розширення одеського кладовища.

“Незалежна оцінка” визначила ціну викупу у понад 146 млн грн, тоді як експертиза правоохоронців показала, що ціна мала становити близько 16 млн грн. Гроші, які надійшли комерційній компанії від міськради, вивели та легалізували через низку суб’єктів господарювання.

За даними слідства, загалом у 2016-2019 роках одеська громада втратила щонайменше шість земельних ділянок загальною площею 15,9 га, а також 131 млн грн, які посадовці Одеської міськради незаконно переплатили з бюджету. Загальний розмір завданої шкоди за цими епізодами, за результатами експертизи, становить 689 млн грн.

НАБУ і САП встановили, що впродовж 2016-2019 років земля ОТГ надавалась під забудову наперед визначеним компаніям поза конкурсом. Гроші, які мали б йти громаді, забудовники на підставі “понятійних договорів” сплачували злочинній організації, яка через підконтрольних людей у міськраді забезпечувала ухвалення потрібного рішення щодо оренди тієї чи іншої ділянки.

За даними слідства, члени одеської групи отримували від забудовника реальну ринкову вартість права забудови (в діапазоні 100-200 млн грн за кожну земельну ділянку), за що забезпечували йому гарантування від міськради права на забудову фактично задарма.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили масштабну схему заволодіння коштами держпідприємства “Поліграфічний комбінат “Україна” на суму понад 450 мільйонів гривень, у той час, коли його очолював ексміністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Гарвардський художній музей використав генеративний штучний інтелект у незвичному експерименті, щоб зробити мистецтво ближчим до відвідувачів. Під час маркетингової кампанії музей “оживив” портрет XVIII століття, а також створив чатбот, із яким можна було поспілкуватися від імені героїні картини. Автори проєкту хотіли з’ясувати, чи допоможе така технологія зацікавити нову аудиторію, не втративши при цьому автентичності мистецького твору.