Завод Rheinmetall з виробництва боєприпасів в Україні запрацює у 2026 році
Джерело: DW
Будівництво заводу боєприпасів Rheinmetall в Україні, який було анонсовано рік тому, розпочне свою роботу у 2026 році. Про це повідомив генеральний директор німецької збройової компанії Армін Папперґер.
“Завод із виробництва боєприпасів почне працювати тільки 2026 року. Як я вже говорив, у нас були затримки”, – зазначив Папперґер.
Генеральний директор підкреслив, що Rheinmetall не відмовиться від своїх інвестиційних планів в Україні, навіть якщо війна завершиться цього року.
“Наша стратегія — побудувати в Україні три заводи, і це не залежить від того, буде війна чи ні”, – наголосив він.
За словами Папперґера, будівництво нових заводів у Німеччині відбувається значно швидше, оскільки більшість бюрократичних перешкод було подолано.
- Німецький оборонний концерн Rheinmetall передав Україні першу бойову машину піхоти KF41 Lynx.
- Німецький концерн Rheinmetall постачить Україні 180 тисяч снарядів для зенітних установок Gepard.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.