Зеленський хоче скликати засідання Ради Україна-НАТО, щоб обговорити експорт українського зерна

Джерело: Reuters

Сьогодні, 22 липня, президент України Володимир Зеленський заявив, що попросив главу НАТО скликати засідання Ради Україна-НАТО для обговорення безпеки в Чорному морі, зокрема функціонування коридору для експорту українського зерна.

Зеленський сказав, що під час телефонної розмови попросив генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга скликати Раду.

“У нашій співпраці ми перейшли на новий, більш просунутий рівень, Рада Україна-НАТО, і цей механізм може вплинути. Я запропонував Єнсу негайно скликати раду для відповідних кризових консультацій. Зустріч відбудеться найближчими днями. Ми можемо подолати безпекову кризу в Чорному морі”, – сказав Зеленський.

Не відомо чи погодилося НАТО на таку пропозицію.

Глава ООН з питань допомоги заявив у п’ятницю, 21 липня, Раді Безпеки ООН, що стрибок цін на зерно після виходу Росії з угоди “потенційно загрожує голодом і навіть гіршим для мільйонів людей”.

У Женеві 26 лютого завершився черговий раунд переговорів щодо мрної угоди за участі представників США, Швейцарії та України. Основна робота стосувалася безпекових параметрів, економічної підтримки та узгоджених позицій, які стануть основою наступних зустрічей, повідомив секретар РНБО Рустем Умєров.

У 2025 році Росія різко збільшила закупівлі оптоволокна в Китаї, через що виробники вже підвищили ціни на таку продукцію для російських покупців у 2,5–4 рази.

Сотні українок повідомили про сексуальне насильство з боку російських військових за майже чотири роки повномасштабної війни. За словами правозахисників, реальна кількість постраждалих, ймовірно, значно більша.

У ніч на 25 лютого підрозділи Сил оборони уразили пускову установку зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”, бойову машину ЗРГК “Панцир-С1”, реактивну систему залпового вогню БМ-21 “Град” на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Запорізької областей.

24 лютого США не підтримали резолюцію ООН “Підтримка тривалого миру в Україні”. За документ проголосували 107 країн, проти виступило 12, зокрема  РФ та Білорусь, тоді як утрималося – 51, зокрема США, Китай та Угорщина.