Зеленський може підписати закон про мобілізацію протягом кількох тижнів

Джерело: телемарафон

Прогнозують, що президент Володимир Зеленський підпише закон про мобілізацію протягом наступних двох тижнів, заявив заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.

Згідно з його висловленням, закон буде опублікований та набуде чинності найближчим часом. Наразі в парламенті немає жодних блокуючих постанов, що може завадити підписанню законопроєкту.

“Оптимістично, за наступні два тижні його буде опубліковано і він набуде чинності, а далі потрібно відраховувати певні строки, тому що частина норм одразу діє, а деякі – за місяць”, – сказав Корнієнко.

Перед підписанням закону Офіс президента проведе його аналіз на відповідність до Конституції. Після цього очікується підписання Закону про мобілізацію Зеленським.

“Ми чекаємо ще один день ці постанови. За два попередні дні їх не було. І це добрий знак. Я думаю, що з понеділка спікер зможе його підписати, направити на підпис президенту. У президента буде два тижні, і я думаю, він затягувати не буде”, – висловився Корнієнко.

  • 11 квітня народні обранці у другому читанні ухвалили проєкт закону про мобілізацію в Україні.
  • Перед голосування за законопроєкт нардепи, 227 голосами, прийняли правку про виключення з законопроєкту норми про демобілізацію.
  • Речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін повідомив, що демобілізаційні норми будуть розглянуті в окремому законопроєкті, який Генеральний штаб і Міністерство оборони почнуть розробляти найближчим часом.
  • 10 квітня українські парламентарі у першому читанні підтримали проєкт закону № 11079-1 про мобілізацію засуджених осіб.
  • Президент України Володимир Зеленський прокоментував процес мобілізації в Україні, зазначивши, що на період війни “демобілізації не існує”.
  • 21 березня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №10313 про забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист. Відтепер раніше визнані обмежено придатними до служби чоловіки повинні будуть протягом дев’яти місяців пройти повторний медичний огляд.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.