Зеленський обговорив безпекову угоду з Південною Кореєю

Джерело: Володимир Зеленський/X

14 травня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з главою Республіки Корея Юн Сок Йолем. Сторони зокрема обговорили Глобальний саміт миру й важливість заохочення до участі в ньому якомога більшої кількості країн, зокрема з Азійсько-Тихоокеанського регіону й Африки.

Зеленський висловив вдячність президенту Юн Сок Йолю за підтвердження участі Республіки Корея в Саміті. Додавши, що перший Саміт миру має закласти основу для справедливого й тривалого миру в Україні. Він також подякував Південній Кореї та її народу за принципову й довготривалу підтримку України та українців.

Сторони обговорили також шляхи подальшого розвитку двосторонньої співпраці, зокрема у сфері гуманітарного розмінування.

Окрему увагу приділили системі гарантій безпеки для України та перспективі укладення відповідної двосторонньої безпекової угоди, — зазначив глава Української держави.

Нагадаємо, 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Читайте також: Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

Наступними документи підписали Німеччина, Франція, Данія, Канада, Італія, Нідерланди, Фінляндія та Латвія. Паніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що Київ сподівається підписати подібні договори з більш ніж 30 державами.

28 квітня Зеленський повідомив, що нині Україна та США ведуть переговори щодо обсягів допомоги на наступні десять років у межах “найсильнішого” двостороннього договору в галузі безпеки.

Тоді як 1 травня, у своєму відеозверненні, президент зазначив, що Україна готує ще сім нових безпекових документів для нашої держави — двосторонніх угод про гарантії безпеки.

Станом на сьогодні вже вісім союзників Києва, включаючи Велику Британію та членів ЄС, таких як Німеччина та Франція, підписали власні гарантії безпеки з Україною.

11 квітня Україна та Латвія підписали двосторонню безпекову угоду.
3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.
Згідно з проєктом документа, Європейський Союз пообіцяв довгострокову безпекову підтримку України, запевнивши Київ у наданні додаткового озброєння, військової підготовки та іншої допомоги на довгостроковій основі.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.