Зеленський та Макрон пояснювали Трампу необхідність підтримки України – Reuters

Джерело: Reuters

Президенти України та Франції – Емманюель Макрон і Володимир Зеленський – під час зустрічі з майбутнім лідером США Дональдом Трампом пояснювали йому необхідність підтримки України та тиску на Росію.

Агенство поспілкувалось з п’ятьма джерелами, які знайомі з деталями перемовин трьох лідерів у французькій столиці.

За даними, свою першу зустріч з Трампом після виборів у США, Зеленський використав аби пояснити йому необхідність гарантій безпеки для України, якщо Київ та Москва домовляться про припинення вогню.

“У межах зустрічі було згадано деякі основні моменти. До прикладу, було сказано, що миру потрібні гарантії, тому що лише припинення вогню недостатньо. Путін може знову його порушити, як він вже це робив раніше, без потрібних гарантій”, – повідомило джерело з Офісу президента України.

На запитання про те, як на це зреагував Трамп, джерело заявило, що він “думає про всі деталі”.

На зустрічі, яка тривала 35 хвилин, не обговорювали конкретних деталей щодо бачення миру, але Трамп повторив, що хоче негайного припинення вогню та перемовин, аби якнайшвидше завершити російсько-українську війну.

За словами одного з джерел, Трамп був дружелюбним, ввічливим та відкритим. Він, судячи з усього, був у режимі слухання.

Джерела, близькі до Трампа, повідомили, що його зустріч була націлена на встановлення особистого відношення, що є головним ключем до того, як він вестиме дипломатію і яке рішення щодо своїх дій ухвалить.

Загалом прямі стосунки між Трампом та Зеленським відрізняються від різких заяв Трампа під час його передвиборчої кампанії, коли він називав українського президента “найвеличнішим торговцем”, який отримує мільярди доларів від США.

Ще одне джерело повідомило, що Макрон та Зеленський на зустрічі були на одній хвилі і діяли обережно, аби у Трампа не склалось враження, що його заганяють у кут.

Зокрема президенти Франції та України висловили думку, що без підтримки Сполучених Штатів Україні буде важко протистояти Росії.

Макрон використав зустріч, аби пояснити Трампу, що Європа також багато вклала в Україну і готова продовжувати надавати допомогу на рівні зі Штатами.

Інше джерело додало, що президенти пояснили Трампу, що Путін у 2024 році вже не такий, як у 2017 році, під час першого президентства Трампа.

Це ж джерело наголосило, що ситуація з падіннями режиму Башара Асада у Сирії також використовувалась як аргумент для жорсткішої позиції щодо Кремля у мирних зусиллях.

“Мовилось про пояснення, не заганяючи Трампа в кут”, – резюмувало джерело.

Тисячі українських дітей досі залишаються зниклими безвісти – ймовірно, утримуються на території Росії або на окупованих нею українських землях. За оцінками американських експертів Єльського університету, йдеться про щонайменше 35 тисяч осіб. Частину з них перевели до військових таборів, інші – потрапили до дитячих будинків чи були усиновлені російськими родинами. Спроби їх повернення майже безрезультатні.

27 червня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по торговельному центру “Амстор” у Кременчуці. У момент атаки в будівлі перебували сотні людей. Внаслідок удару загинула щонайменше 21 особа, ще понад 50 отримали поранення. Частину загиблих вдалося ідентифікувати лише за допомогою аналізу ДНК через масштаби пожежі й руйнування. Напад визнано воєнним злочином.

26 червня відбувся черговий етап обміну військовополоненими. Україні вдалося повернути армійців Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби.

За інформацією південнокорейської розвідки, Північна Корея може розгорнути додаткові військові підрозділи на території Росії для участі у війні проти України вже в липні або серпні. Водночас Пхеньян продовжує постачати зброю до Росії.

26 червня 1941 року в різних куточках Львівщини радянська влада закатувала чотирьох українських греко-католиків — отця Миколу Конрада, ієромонаха Северіяна Барника, дяка Володимира Прийму та отця-доктора Андрія Іщака. Усі четверо стали жертвами системної політики радянського режиму, спрямованої на знищення УГКЦ як джерела не лише духовного, а й національного опору.