Зеленський зустрівся з прокурором МКС: обговорили як реалізувати ордери на арешт росіян
Джерело: Офіс президента
12 вересня президент Володимир Зеленський провів зустріч із прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом Ханом.
Сторони обговорили, як забезпечити виконання ордерів на арешт російських посадовців, яких розшукують за воєнні злочини в Україні.
Надзвичайно важливо дотримуватися Римського статуту та забезпечити, щоб судові рішення щодо ордерів на арешт російських військових злочинців не ігнорувалися, – наголосив Зеленський.
Глава держави подякував за підтримку України, та участь у конференції “Об’єднані заради справедливості” та четвертому Саміті перших леді та джентльменів.
It is crucial to comply with the Rome Statute and ensure that court decisions on arrest warrants for Russian war criminals are not ignored. We discussed this during a meeting with International Criminal Court Prosecutor Karim Khan.
Another key topic of our conversation was the… pic.twitter.com/BjGB9RPWop
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 12, 2024
Президент відзначив постійну співпрацю МКС з Офісом Генерального прокурора України.
Глава держави також нагадав, що Україна ратифікувала Римський статут, і наголосив, що вкрай важливо не допустити ігнорування рішень суду щодо ордерів на арешт російських воєнних злочинців.
Крім того, під час зустрічі обговорили боротьбу з насильницьким переміщенням та депортацією українських дітей і розслідування цих злочинів.
17 березня досудова палата Міжнародного кримінального суду у Гаазі, юрисдикцію якого Москва не визнає, видала ордер на арешт російського лідера Володимира Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей до Росії під час повномасштабної війни проти України.
Додамо, 12 вересня МЗС України оголосило демарш монгольській стороні під час зустрічі з Гендиректоркою департаменту Європи та Африки МЗС Монголії Ганхуурай Баттунгалаг, котра прибула до Києва з Улан-Батора на виклик української сторони.
У МКС нещодавно наголосили, що монгольська влада відповідно до своїх зобов’язань має заарештувати російського президента РФ Володимира Путіна під час його візиту до країни.
Прессекретар МКС Фаді ель-Абдалла сказав, що суд покладається на держави-учасниці, включаючи Монголію, у “виконанні своїх рішень”. За його словами, у Монголії, як й інших членів МКС, є “зобов’язання співпрацювати із судом”. Це стосується й ордерів на арешт, зокрема щодо Путіна.
Поїздка, запланована на вівторок, стане першим візитом Путіна до країни, котра підписала Римський статут МКС, відколи суд виніс ухвалу про його арешт у березні 2023 року.
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- Держсекретар США Ентоні Блінкен, виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН стосовно продовольчої безпеки, наголосив, що кожен член Організації Об’єднаних Націй має сказати Москві: “досить”.
- Згідно зі звітом міжнародної юридичної компанії з прав людини Global Rights Compliance, Росія активно готувалася викрасти запаси зерна та заморити українське населення за кілька місяців до того, як Володимир Путін наказав здійснити повномасштабне вторгнення. Докази “високо скоординованого рівня попереднього планування” будуть надані Міжнародному кримінальному суду, і GRC сподівається, що це призведе до першого міжнародного судового переслідування Путіна за воєнний злочин “використання голоду як інструменту війни”.
- 11 вересня сейм Польщі прийняв резолюцію із засудженням викрадення Росією українських дітей, наголосивши, що це є “ганебним замахом на українську ідентичність”.
У Києві генсек НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо стабільності фінансування програми PURL і постачання американського озброєння, заявив, що союзники продовжують шукати можливості передати Україні ракети для систем ППО, зокрема Patriot.
У Харкові внаслідок російської атаки на багатоповерховий будинок кількість постраждалих збільшилася до семи осіб. Нині у Салтівському районі міста працюють рятувальники, медики та правоохоронці, триває ліквідація наслідків обстрілу.
3 лютого, під час візиту генерального секретаря НАТО Марка Рютте у Києві була оголошена повітряна тривога через можливу російську атаку.
Нічні обстріли Харкова та області призвели до надзвичайної ситуації техногенного характеру. Внаслідок атаки припинене теплопостачання 929 об’єктів, з яких 853 – житлові будинки.
Вдень 3 лютого російські війська вдарили дроном по багатоповерховому будинку у Харкові. Внаслідок атаки сталася масштабна пожежа, відомо про щонайменше двох постраждалих.