«Зернова суперечка» Польщі з Україною допомагає Путіну – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Зернова суперечка між Україною та Польщею не вигідна нікому, окрім президента Росії Володимира Путіна.
Як зауважили у виданні, експорт України має вирішальне значення для здатності РФ вести війну на виснаження.
“ЄС був правий, бажаючи зняти заборону на імпорт п’яти країн, який не тільки завдав шкоди Києву, але і порушив принципи спільного ринку. У той же час Брюсселю необхідно збалансувати підтримку України з інтересами країн-членів ЄС, навіть колючих з авторитарним ухилом”, – йдеться в матеріалі.
Зазначено, що в короткостроковій перспективі у ЄС в обставинах, що склалися, немає іншого вибору, окрім як надати більше прямих субсидій фермерам, які зазнають збитків від українського імпорту.
“У довгостроковій перспективі ЄС потрібно інвестувати, щоб допомогти Польщі та іншим країнам модернізувати свої транспортні та складські потужності. Польща повинна пам’ятати, що підтримка України служить її власним економічним інтересам та інтересам безпеки”, – вказано в статті.
На думку співрозмовників видання, враховуючи величезну важливість Польщі для оборони України – і власної безпеки Європи – швидке дипломатичне вирішення спору набагато краще конфліктів та загроз судових розглядів. Ціна може бути високою, але втрати будуть тільки більше, якщо союзники будуть діяти в протилежних напрямках”, – мовиться в публікації.
- Небувалі врожаї в низці країн Північної півкулі компенсували кризу, спричинену виходом РФ із “зернової угоди”. Як наслідок, пшениця стрімко дешевшає: падіння цін найгірше за квартальними втратами за останні 14 років.
- Польща виділяє мільярди субсидій і підтримує ембарго ЄС на пшеницю, кукурудзу, ріпак і соняшник, хоча термін дії цього ембарго вже закінчився. Експерти кажуть, що суперечка через зерно може бути сигналом про нові проблеми, оскільки європейські фермери відчувають загрозу через величезні обсяги українського сільськогосподарського виробництва.
- Світові ціни на пшеницю почали знижуватися одразу після того, як перше судно з зерном залишило один з українських чорноморських портів, уперше з моменту, коли Росія оголосила про вихід із “зернової угоди”.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.