«Зернова суперечка» Польщі з Україною допомагає Путіну – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Зернова суперечка між Україною та Польщею не вигідна нікому, окрім президента Росії Володимира Путіна.
Як зауважили у виданні, експорт України має вирішальне значення для здатності РФ вести війну на виснаження.
“ЄС був правий, бажаючи зняти заборону на імпорт п’яти країн, який не тільки завдав шкоди Києву, але і порушив принципи спільного ринку. У той же час Брюсселю необхідно збалансувати підтримку України з інтересами країн-членів ЄС, навіть колючих з авторитарним ухилом”, – йдеться в матеріалі.
Зазначено, що в короткостроковій перспективі у ЄС в обставинах, що склалися, немає іншого вибору, окрім як надати більше прямих субсидій фермерам, які зазнають збитків від українського імпорту.
“У довгостроковій перспективі ЄС потрібно інвестувати, щоб допомогти Польщі та іншим країнам модернізувати свої транспортні та складські потужності. Польща повинна пам’ятати, що підтримка України служить її власним економічним інтересам та інтересам безпеки”, – вказано в статті.
На думку співрозмовників видання, враховуючи величезну важливість Польщі для оборони України – і власної безпеки Європи – швидке дипломатичне вирішення спору набагато краще конфліктів та загроз судових розглядів. Ціна може бути високою, але втрати будуть тільки більше, якщо союзники будуть діяти в протилежних напрямках”, – мовиться в публікації.
- Небувалі врожаї в низці країн Північної півкулі компенсували кризу, спричинену виходом РФ із “зернової угоди”. Як наслідок, пшениця стрімко дешевшає: падіння цін найгірше за квартальними втратами за останні 14 років.
- Польща виділяє мільярди субсидій і підтримує ембарго ЄС на пшеницю, кукурудзу, ріпак і соняшник, хоча термін дії цього ембарго вже закінчився. Експерти кажуть, що суперечка через зерно може бути сигналом про нові проблеми, оскільки європейські фермери відчувають загрозу через величезні обсяги українського сільськогосподарського виробництва.
- Світові ціни на пшеницю почали знижуватися одразу після того, як перше судно з зерном залишило один з українських чорноморських портів, уперше з моменту, коли Росія оголосила про вихід із “зернової угоди”.
Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.
Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.
Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони та колишній виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов прокоментував заяву президента Володимира Зеленського про те, що в 2014 році Україна могла відкинути російські війська й не допустити подальшої ескалації війни.
Надвечір 27 жовтня російські війська атакували об’єкт критичної інфраструктури у Дніпрі, повідомив голова ОВА Олександр Ганжа.
Морський експорт російської нафти скоротився до найнижчого рівня за п’ять тижнів, попри відновлення роботи ключового балтійського порту Приморськ, свідчать дані відстеження танкерів.