Жінці, яка напала на Сергія Стерненка, оголосили про підозру

Джерело: Служба безпеки України

Жінці, яка напала на волонтера та активіста Сергія Стерненка, повідомили про підозру. Їй загрожує до 15 років ув’язнення.

Затриманій інкримінують скоєння злочину за двома статтями:

ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану);
ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27 та ч. 2 ст. 115 (закінчений замах на вбивство з корисливих мотивів, вчинений на замовлення, за попередньою змовою групою осіб).

За повідомленням Служби безпеки, фігурантка – 45-річна уродженка Одещини, яка жила у Києві. Її дистанційно завербували спецслужби РФ наприкінці 2024 року, коли жінка шукала “швидкий заробіток” в інтернеті.

Встановлено, що за вказівкою кураторів вона стежила за визначеними автомобілями, фотографувала їх і передавала всю інформацію ворогу.

Надалі їй почали давати нові завдання. Зокрема вона повинна була виготовити саморобний вибуховий пристрій та переїхати до центральної частини Києва.

За Сергієм Стерненком зловмисниця почала стежити з середини квітня. Для цього вона оселилась в одному ЖК з активістом.

Згодом вона отримала координати “схрону”, в якому була захована вогнепальна зброя ‒ пістолет моделі ПМ та набої до нього.

Вранці 1 травня куратор дав завдання жінці: вбити Сергія Стерненка біля його помешкання. Завдяки попереднім спостереженням, зловмисниці вже були відомі марка автомобіля та приблизний час, коли волонтер залишає своє житло.

Коли Стерненко виходив з дому, фігурантка здійснила кілька пострілів, поціливши у ногу волонтера. Жінку миттєво затримали на місці працівники СБУ.

Під час обшуків у неї виявили телефон з доказами роботи на Росію та компоненти до саморобного вибухового пристрою, які вона зберігала в іншій квартирі.

Досудове розслідування СБУ триває. Вживаються комплексні заходи для встановлення усіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності.

Вранці 14 березня в Одесі посеред вулиці застрелили місцевого громадського активіста Дем’яна Ганула.

Іран продовжує збагачувати уран майже до рівня, необхідного для виробництва ядерної зброї. Велика Британія, Франція та Німеччина днями закликали Тегеран в Організації Об’єднаних Націй виконати три умови, аби уникнути повторного введення санкцій та надати простір для переговорів щодо угоди, яка вирішила б занепокоєння стосовно ядерної програми країни.

Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу”.

Голова правління німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Папперґер в інтерв’ю DW під час відкриття нового заводу з виробництва боєприпасів у містечку Унтерлюс у Нижній Саксонії розповів про його особливості, перші постачання в Україну снарядів калібру 155 мм та терміни запуску подібного заводу в Україні.

Китай розпочав зведення гідроенергетичного комплексу “Медог” на річці Брахмапутра поблизу кордону з Індією. Пекін подає його як внесок у “зелену енергетику”, тоді як у Нью-Делі розглядають проєкт як геополітичний важіль контролю над водними ресурсами, відзначає розвідка.

У порту Мурманська затримали танкер Unity під прапором Лесото, що входить до “тіньового” флоту Кремля. Причиною стало звернення Російської профспілки моряків щодо скарг екіпажу на заборгованість із зарплати, не працюючий супутниковий зв’язок та серйозні порушення у документації.