Журналісти New York Times розповіли, як живуть українці в прифронтових містах

Джерело: New York Times

За словами журналістів американської газети, жителі прифронтових міст і сіл переживають артилерійські обстріли майже щодня.

Українці, які відмовилися залишати дім, попри близькість лінії фронту, зазнають численних випробувань. Багато хто вирішив не виїжджати через догляд за хворими родичами або тваринами, інші кажуть, що дуже люблять свій дім, йдеться в матеріалі.

Фото: NYT

Зазначається, що мешканці Херсона та навколишніх сіл уже пережили російську окупацію, холодну зиму без електрики, а також майже щодня переживають артилерійські обстріли ЗС РФ.

Видання пише, що дехто виїхав ще в той час, коли їхній дім був окупований, але після звільнення – повернувся додому. Нині в Херсоні проживає близько 60 тисяч осіб, хоча до початку повномасштабного вторгнення РФ цифра була в п’ять разів більшою.

Донецька область

Як розповіли в тижневику, на Донеччині, незважаючи на бойові дії, що тривають, продовжують працювати вугільні шахти. За словами шахтаря із Покровська Володимира Кирилова, він не чує обстрілів, коли перебуває під землею, але все одно думає про війну.

Фото: NYT

“Як я міг забути про війну там, унизу, якщо там, нагорі, моя сім’я, діти і моя мати, яка одна?” – наголосив він.

Чоловік додав, що він намагається не затримуватися на роботі, щоб якнайшвидше повернутися до рідних або хоча б зателефонувати їм, щоб дізнатися, як у них справи.

Фото: NYT

Харківська область

Неподалік від Харкова люди живуть у зоні ураження російської артилерії. Українські солдати вважають деяких мирних жителів, що залишилися, тими, хто чекає на прибуття ЗС РФ.

Однак, як зазначається, є й ті, хто вирішив виїхати. Так, восени минулого року село Ізюмське в Харківській області вирішила покинути 78-річна Галина Стичних. Вона чекала команду Червоного Хреста перед своїм будинком. У своєму будинку вона жила протягом 50 років.

“Ми взяли тільки одяг”, – розповіла вона.

Фото: NYT

Запорізька область

За словами журналістів, у Гуляйполі залишилося близько 1500 жителів. Як розповіла місцева мешканка, 79-річна Галина Люшанська, вона отримує пенсію в розмірі приблизно 100 доларів на місяць. Це її єдиний дохід зараз. Раніше вона працювала на кінній фермі, проте більшої частини тварин уже немає. Галині допомагає 50-річна донька. Жінки покладаються на допомогу волонтерів, щоб зігріватися, коли настає зима.

Галина розповіла, що не очікує допомоги від посадовців. Повномасштабна війна триває вже третій рік. Жінка впевнена, що життя для неї та інших українців, які залишилися вдома поруч із лінією фронту, ставатиме лише складнішим.

Фото: NYT

20 липня російські війська вперше застосувала керовану авіаційну бомбу для удару по Павлограду, що на Дніпропетровщині. Раніше такі боєприпаси становили загрозу переважно для прифронтових населених пунктів, однак РФ поступово збільшує дальність їх застосування.

Український дизайнер Артем Сах створив онлайн-галерею “Голоси з площі. Картонки”, де зібрані фотографії протестних плакатів з України та різних країн світу. Про запуск проєкту він повідомив на своїй сторінці в Instagram.

425-й окремий штурмовий полк “Скеля” відреагував на поширені російськими ресурсами повідомлення про захоплення в полон українських військовослужбовців під час боїв у Костянтинівці. У підрозділі підтвердили, що знають про цей випадок, і повідомили, що нині триває встановлення всіх обставин.

Унаслідок російського удару по торговельному судну поблизу Одеси загинули 10 людей, серед яких – лоцман філії “Дельта-лоцман” державного підприємства “Адміністрація морських портів України”.

Триває 1608-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.