Журналісти New York Times розповіли, як живуть українці в прифронтових містах
Джерело: New York Times
За словами журналістів американської газети, жителі прифронтових міст і сіл переживають артилерійські обстріли майже щодня.
Українці, які відмовилися залишати дім, попри близькість лінії фронту, зазнають численних випробувань. Багато хто вирішив не виїжджати через догляд за хворими родичами або тваринами, інші кажуть, що дуже люблять свій дім, йдеться в матеріалі.
Фото: NYT
Зазначається, що мешканці Херсона та навколишніх сіл уже пережили російську окупацію, холодну зиму без електрики, а також майже щодня переживають артилерійські обстріли ЗС РФ.
Видання пише, що дехто виїхав ще в той час, коли їхній дім був окупований, але після звільнення – повернувся додому. Нині в Херсоні проживає близько 60 тисяч осіб, хоча до початку повномасштабного вторгнення РФ цифра була в п’ять разів більшою.
Донецька область
Як розповіли в тижневику, на Донеччині, незважаючи на бойові дії, що тривають, продовжують працювати вугільні шахти. За словами шахтаря із Покровська Володимира Кирилова, він не чує обстрілів, коли перебуває під землею, але все одно думає про війну.
Фото: NYT
“Як я міг забути про війну там, унизу, якщо там, нагорі, моя сім’я, діти і моя мати, яка одна?” – наголосив він.
Чоловік додав, що він намагається не затримуватися на роботі, щоб якнайшвидше повернутися до рідних або хоча б зателефонувати їм, щоб дізнатися, як у них справи.
Фото: NYT
Харківська область
Неподалік від Харкова люди живуть у зоні ураження російської артилерії. Українські солдати вважають деяких мирних жителів, що залишилися, тими, хто чекає на прибуття ЗС РФ.
Однак, як зазначається, є й ті, хто вирішив виїхати. Так, восени минулого року село Ізюмське в Харківській області вирішила покинути 78-річна Галина Стичних. Вона чекала команду Червоного Хреста перед своїм будинком. У своєму будинку вона жила протягом 50 років.
“Ми взяли тільки одяг”, – розповіла вона.
Фото: NYT
Запорізька область
За словами журналістів, у Гуляйполі залишилося близько 1500 жителів. Як розповіла місцева мешканка, 79-річна Галина Люшанська, вона отримує пенсію в розмірі приблизно 100 доларів на місяць. Це її єдиний дохід зараз. Раніше вона працювала на кінній фермі, проте більшої частини тварин уже немає. Галині допомагає 50-річна донька. Жінки покладаються на допомогу волонтерів, щоб зігріватися, коли настає зима.
Галина розповіла, що не очікує допомоги від посадовців. Повномасштабна війна триває вже третій рік. Жінка впевнена, що життя для неї та інших українців, які залишилися вдома поруч із лінією фронту, ставатиме лише складнішим.
Фото: NYT
- Через ворожі обстріли у прифронтових регіонах України є нові відключення абонентів та пошкодження мереж – тривають відновлювальні роботи.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.