ЗМІ: Генштаб не підтримав законопроєкт Міноборони про демобілізацію

Джерело: УП

Генеральний штаб ЗСУ не підтримав підготовлений Міністерством оборони законопроєкт про звільнення зі служби та ротацію бійців під час воєнного стану. Командування української армії виступило проти ініціативи, позаяк реалізація документа призвела б до одномоментної демобілізації значної кількості досвідчених військових.

Мова приблизно про 108 тисяч військових, зокрема 14 тисяч офіцерів. Після відмови Генштабу, проєкт закону не зареєстрували у Раді.

У разі реалізації проєкту Закону прогнозовано відбуватиметься одномоментне звільнення з військової служби значної кількості військовослужбовців, що призведе до суттєвого зниження укомплектованості особовим складом бойових військових частин, — зазначили у відповіді Міноборони на запит УП.

Так, законопроєкт про чіткі терміни служби можна буде внести на розгляд Ради лише за наявності достатньої кількості бійців для війни з Росією, інакше командирам доведеться виводити свої сили з фронтових “полів”.

За даними видання, документ передбачає можливість демобілізації через три роки служби за умови, що військовий брав участь у  бойових діях сукупно 18 місяців.

У 2024 році в Україні ухвалили закон про мобілізацію. Спершу документ передбачав чіткі терміни військової служби, однак, у процесі обговорення положення про демобілізацію виключили.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.