ЗМІ: Генштаб не підтримав законопроєкт Міноборони про демобілізацію
Джерело: УП
Генеральний штаб ЗСУ не підтримав підготовлений Міністерством оборони законопроєкт про звільнення зі служби та ротацію бійців під час воєнного стану. Командування української армії виступило проти ініціативи, позаяк реалізація документа призвела б до одномоментної демобілізації значної кількості досвідчених військових.
Мова приблизно про 108 тисяч військових, зокрема 14 тисяч офіцерів. Після відмови Генштабу, проєкт закону не зареєстрували у Раді.
У разі реалізації проєкту Закону прогнозовано відбуватиметься одномоментне звільнення з військової служби значної кількості військовослужбовців, що призведе до суттєвого зниження укомплектованості особовим складом бойових військових частин, — зазначили у відповіді Міноборони на запит УП.
Так, законопроєкт про чіткі терміни служби можна буде внести на розгляд Ради лише за наявності достатньої кількості бійців для війни з Росією, інакше командирам доведеться виводити свої сили з фронтових “полів”.
За даними видання, документ передбачає можливість демобілізації через три роки служби за умови, що військовий брав участь у бойових діях сукупно 18 місяців.
У 2024 році в Україні ухвалили закон про мобілізацію. Спершу документ передбачав чіткі терміни військової служби, однак, у процесі обговорення положення про демобілізацію виключили.
- Міноборони напрацювало три варіанти законопроєкту про демобілізацію.
- Генеральний штаб відповів на петицію нардепа Олексія Гончаренка щодо демобілізації військових після 18-ти місяців на службі.
- Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк розповів, що законопроєкт про демобілізацію вже розробили, але передати його до Верховної Ради поки не можуть.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.