ЗМІ стверджують, що Арестович виїхав з України завдяки листу ГУР: у спецслужбі заперечили

Джерело: NGL.media

За даними антикорупційного сайту NGL.media, який посилається на джерело у прикордонній службі, ексрадник Офісу президента Олексій Арестович виїхав за кордон завдяки листу Головного управління розвідки Міністерства оборони України. У ГУР назвали цю інформацію “фейком”.

Зокрема зазначається, що Арестович виїхав 4 вересня 2023 року у Польщу через пункт пропуску “Краківець — Корчова” і вже майже п’ять місяців не повертається в Україну.

Як зауважили журналісти, раніше Арестович неодноразово виїжджав за кордон, утім, повертався в Україну. Наприклад, на початку травня 2023 року він також виїхав через Краківець завдяки листу ГУР і повернувся в країну лише наприкінці червня, провівши за межами країни майже півтора місяця.

Загалом з моменту повномасштабного вторгнення РФ, окрім двох згаданих випадків, Арестович виїжджав за кордон ще сім разів на інших підставах – наприклад, на підставі рішень голови ДПСУ, як радник Офісу президента тощо. Усі ці поїздки тривали не довше дев’яти днів.

Своєю чергою, Державна прикордонна служба України, за даними ЗМІ, відмовилась надати офіційну інформацію про підстави для виїзду Арестовича.

Тоді як Головне управління розвідки назвало цю інформацію “фейком”.

“Інформація про перетин кордону та виїзд за межі України особи на ім’я Олексій Арестович 4 вересня 2023 року начебто на підставі листа від ГУР МО України, яку опублікувало NGL.media, не відповідає дійсності. ГУР МОУ не надавало вказаній людині ані листів, ані будь-яких інших документів для виїзду за кордон”, – йдеться у повідомленні.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.