Зросла кількість постраждалих внаслідок удару РФ по Харкову: троє загиблих та 25 поранених

Джерело: Володимир Зеленський/Telegram, голова Харківської ОДА Олег Синєгубов

Внаслідок російського удару керованими авіабомбами по Харкову наразі відомо про трьох загиблих та 25 поранених.

16 людей госпіталізували, серед них – двоє дітей. Чотири людини перебувають у важкому стані. 

Нагадаємо, що вдень 22 червня російська армія здійснила щонайменше чотири удари по Харкову керованими авіаційними бомбами (КАБ). За інформацією кореспондентів Суспільне Харків, вибухи у місті чули о 15:14.

Російські загарбники влучили в житловий будинок. На місці всі необхідні служби, розбір завалів триває. 

Пошкоджена виключно цивільна інфраструктура: будинок, зупинки громадського транспорту, магазини.

“Цей російський терор керованими авіабомбами має бути зупинений і може бути зупинений. Потрібні сильні рішення партнерів, щоб ми могли знищувати російських терористів та російську бойову авіацію там, де вони є”, – сказав Президент України Володимир Зеленський.

Він додав, що для захисту цивільних необхідно “очистити прикордонні райони від пускових установок терористів” й закликав союзників бути рішучими.

Росія системно позбавляє громадянства кримських татар, засуджених за політичними мотивами, одночасно погрожуючи депортацією після відбуття терміну ув’язнення. Про це повідомила менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Зарема Барієва.

9 вересня на 30-му засіданні у форматі “Рамштайн” партнери оголосили про нову посилену військову допомогу Україні.

В Європейському парламенті відзначили історію українського хлопця Олександра та його бабусі, які до початку повномасштабного вторгнення Росії проживали в Маріуполі.

Російський дрон атакував будинок польського подружжя саме тоді, коли вони дивилися по телевізору новини про безпілотники РФ, що порушили повітряний простір Польщі.

Президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.