ЗСУ в одному бою на Курщині взяли в полон 26 росіян
Джерело: Генштаб ЗСУ та пресслужба бригади
Десантники з 80-ї десантно-штурмової Галицької бригади за один бій на Курщині взяли в полон 26 росіян.
“26 полонених росіян за один бій на Курщині. Галицькі десантники продовжують поповнювати обмінний фонд, беручи в полон російських вояків в Курській області. Під час одного із невдалих ворожих штурмів десантники 80-ки знищили чималу кількість противника, а ті, хто дивом вцілів, вирішили здатись, чим врятували своє життя”, – йдеться в повідомленні.
На відео російський боєць з підрозділу “Шторм”, в якому служать колишні ув’язненні, розповів, що йому обіцяли знайти відповідну спеціальність в армії, а по факту “9 днів, автомат в зуби, 4 дні у лісі і біжи воюй”.
- Штурмова група 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади взяла під контроль одну з важливих позицій на Курахівському напрямку і взяла в полон групу колишніх ув’язнених, що підписали контракт з російською армією.
ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.
Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.
Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.
Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.