ЗСУ вдалося відтягнути деякі російські війська під Курськ – The Economist

Джерело: The Economist

Шестиденна операція України в Росії просувалася швидше, ніж багато хто осмілювався навіть подумати. Джерело видання зауважило, що до суботи, 10 серпня, деякі підрозділи просунулися на 40 км всередину Росії, до регіональної столиці Курська. Напад, оповитий таємницею, застав Кремль зненацька. Близько 76 000 місцевих жителів втекли, а російська влада оголосила там надзвичайний стан.

Українська влада та військові, як і раніше, не називають мети операції ЗСУ в Курській області. Але якщо одна з них – відтягнути російські війська з тих ділянок фронту, де обороні зараз доводиться нелегко, результат поки що неоднозначний. На найскладнішому для ЗСУ напрямку, Донецькому, наступ російської армії триває. Але, схоже, деякі підрозділи РФ таки перекинула під Курськ із Харківської області.

Вони переводять сили, але не так швидко, як нам хотілося б. Їхні командири – не ідіоти. Вони знають, що ми не можемо розтягнути лінії постачання на 80 чи 100 км від кордону, – зауважило джерело у Генштабі.

У деяких аспектах операція ЗСУ виглядає дуже ретельно підготовленою, наголошує The Economist.

Джерело: The Economist

Ми кинули наші найбоєздатніші частини у найслабше місце їхнього кордону. Призовники, зіткнувшись із десантниками, просто здалися, – каже джерело видання.

Водночас частково угруповання сформоване із солдатів, котрі воювали на східному фронті на Донбасі: трьох військовослужбовців, з якими поговорив The Economist, перекинуто звідти на кордон із Курською областю перед самим наступом.

Тож дехто не зовсім розуміє, навіщо командування послабило позиції на Донецькому напрямку, які вони й так заледве утримують.

Проте операція змінила, принаймні, один важливий аспект – підняла бойовий дух, зазначає The Economist.

Вперше за довгий час почалася движуха. Я почуваюся тигром, – наголосив поранений у Курській області десантник на псевдо Янгол.

Про виклики російському імперіалізму та пропаганді після вторгнення України в Курську область читайте в матеріалі шеф-редакторки Букв.

7 серпня речник Держдепартаменту США Метью Міллер під час брифінгу пояснив, що Україна заздалегідь не проінформувала США про свій план наступу на територію РФ. Тож американська сторона вважає операцію на ворожій території суверенним рішенням Києва.

Своєю чергою, речник Єврокомісії Петер Стано прокоментував події в Курській області. Посадовець заявив, що, згідно з міжнародним правом, Україна має право захищатися, включно з ударами по агресору на його території.

8 серпня заступниця прессекретаря Пентагону Сабріна Сінгх наголосила, що наступ українських військ на російську Курську область “відповідає нашій політиці”.

Додамо, що ввечері 7 серпня у Курській області РФ запровадили режим надзвичайної ситуації, заявив тимчасовий виконувач обов’язків глави регіону Олексій Смірнов. Серед причин рішення він назвав “складну оперативну ситуацію у прикордонних районах” та необхідність “ліквідувати наслідки” заходу ЗСУ до області.

Режим НС у Курській області запровадили через 36 годин після початку наступу ЗСУ на регіон: за даними Міноборони РФ, українська армія зайшла на територію області приблизно о 8 ранку 6 серпня. До вечора 7 серпня Збройні сили України взяли під свій контроль щонайменше 11 населених пунктів під Курськом, а також газовимірювальну станцію “Суджа”, яка забезпечує приблизно половину постачань російського “Газпрому” до Європи.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.