Зупинка «зернового коридору» спричинила скорочення запасів пшениці у світі до мінімуму – ЗМІ
Джерело: Karamandan
Запаси пшениці у провідних країнах-експортерах скоротилися до найнижчого рівня за останні 16 років, що стало наслідком зупинки Росією чорноморського “зернового коридору”.
“Вплив температури Ель-Ніньо (екстремальні температури екваторальної зони тихого океану – ред.) негативно вплинув на виробництво зерна в усьому світі. Посуха скорочує виробництво в Європі та Австралії. Також від аномальної спеки страждають кукурудзяні поля в США. Піднімає ціни і вихід Росії із “Чорноморської зернової ініціативи”. Ця ситуація розглядається як передвісник тривожного процесу, особливо для країн-імпортерів пшениці”, – йдеться в матеріалі.
При цьому у виданні наголосили про зростання цін на пшеницю, сою та кукурудзу останнім часом.
“Такі фактори, як атаки на українські порти та втрата ефективності великих виробників, спричиняють зростання цін. Водночас підвищенню цін сприяє і зниження виробництва пшениці таких великих виробників, як Росія, США та ЄС. Це може призвести до збільшення попиту на пшеницю”, – мовиться у статті.
Зазначається також, що через посуху в основних країнах-експортерах зерна запаси пшениці знизилися до найнижчого рівня за останні десятиліття.
“За прогнозами США, у 2023-24 роках запаси пшениці знизяться до найнижчого рівня за останні 16 років. Серйозність ситуації зростає, особливо у таких важливих країнах-експортерах, як Австралія, Канада та Аргентина”, – зауважили у виданні.
При цьому додається, що країни ЄС зазнають втрат через посуху та інші фактори, тому виробництво зерна в Євросоюзі залишиться нижче попередніх прогнозів.
- На думку британських розвідників, вихід РФ з “Чорноморської зернової ініціативи” та наслідки російсько-української війни загалом майже напевно посилять відсутність продовольчої безпеки в Африці принаймні на наступні два роки.
- Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.