Звільнені з полону українські захисники матимуть право на демобілізацію – омбудсман

Джерело: Дмитро Лубінець/Telegram

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зауважив на законодавчій нормі, що міститься у нещодавно підписаному президентом законі про мобілізацію. Відтепер звільнені з російського полону оборонці матимуть право на демобілізацію.

Так, відповідно до норм Женевських конвенцій та рекомендацій Офісу омбудсмана, новий закон про мобілізацію містить норму, яка передбачає, що звільнені з російського полону українські Захисники та Захисниці мають право на демобілізацію.

Нещодавно Закон підписав президент Володимир Зеленський. З 18 травня, коли закон набере чинності, усі повернуті військовослужбовці матимуть право вибору:

  • брати додаткову відпустку для реабілітації, тривалістю у 90 днів;
  • звільнитися з військової служби.

Окрім того, ті військовослужбовці, котрі були звільнені у запас і які також перебували у полоні, можуть бути призвані на військову службу виключно за згодою.

Переконаний, що ставлення нашої держави до тих Захисників і Захисниць, котрі пройшли неосяжні муки у ворожому полоні, має бути відповідним! Шануймо тих, хто оберігає нашу країну та кожного з нас! – наголосив Лубінець.

Зауважимо, 11 квітня, народні обранці у другому читанні ухвалили проєкт закону про мобілізацію в Україні. Перед голосування за законопроєкт нардепи, 227 голосами, прийняли правку про виключення з законопроєкту норми про демобілізацію.

Натомість речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін повідомив, що демобілізаційні норми будуть розглянуті в окремому законопроєкті, який Генеральний штаб і Міністерство оборони почнуть розробляти найближчим часом.

Однак, мережа вибухнула обуренням через те, що із законопроєкту прибрали норму про демобілізацію військовослужбовців через 36 місяців (3 роки) служби.

Вже 16 квітня Володимир Зеленський підписав проєкт закону щодо мобілізації під номером 10449.

Читайте також: Закон про мобілізацію: алгоритм дій, відповідальність, обов’язки, підстави для відстрочки

Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.

У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.

Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.

До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.

У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.