115 років з дня смерті Архипа Куїнджі – художника з Маріуполя зі світовим визнанням

Джерело: Букви

Сьогодні, 23 липня, минає 115 років з дня смерті Архипа Куїнджі – українського художника, пейзажиста та мецената, уродженця Маріуполя. Він помер у 1910 році в Санкт-Петербурзі після хвороби серця та запалення легень.

Архип Іванович Куїнджі народився 27 січня 1842 року (за іншими даними – 1841 або 1843-го) у Маріуполі в родині шевця грецького походження. У шість років втратив батьків і змалку мусив сам дбати про себе. Працював пастухом, ретушером у фотографів, обліковцем на будівництві.

Уперше його малюнки помітив хліботорговець, у якого він працював. Саме за порадою Куїнджі поїхав до Феодосії влітку 1855 року, щоби вчитися у мариніста Івана Айвазовського. Але Айвазовський не взяв його учнем – дозволив лише товкти фарби та фарбувати паркан. Після цього Куїнджі повернувся до Маріуполя.

Попри відмову, він продовжив писати. У Санкт-Петербурзьку академію мистецтв вступив з третьої спроби. Там дебютував із роботою “Татарська сакля в Криму” (не збереглася). Згодом навчався у хіміка Дмитра Менделєєва, щоби краще опанувати фізику світла. Втім, вирішив полишити академію через незгоду з застарілими методами викладання.

Вже у 1870-х роках роботи Куїнджі набули визнання. У 1878 році він взяв участь у Всесвітній виставці в Парижі. Світова популярність закріпилася після створення полотна “Місячна ніч на Дніпрі” (1880), яке художник представив на персональній виставці – єдиним експонатом. У затемненій кімнаті яскраве місячне сяйво зображення здавалося глядачам реальним.

Місячна ніч на Дніпрі/Архип Куїнджі

Пізніше Куїнджі створив ще одну відому картину – “Червоний захід на Дніпрі”.

Червоний захід на Дніпрі/Архип Куїнджі

У 1886 році художник оселився в селищі Кікенеїз у Криму (нині – Оползневе), де створив близько 500 робіт. У цей період рідко виставлявся публічно.

У своїх роботах Куїнджі часто зображував українські пейзажі – Дніпро, Крим, Чорне море, Маріуполь. Навіть у часи дії Валуєвського циркуляра та Емського указу він відмовлявся вживати слово “Малоросія”, віддаючи перевагу назві “Україна”.

Він також створив власну пейзажну школу, був викладачем, запровадив премії для молодих художників і фінансував благодійні проєкти. Значну частину свого майна заповів бідним студентам і на підтримку церкви в рідному місті.

Українська ніч/Архип Куїнджі

До 2022 року низка західних музеїв, зокрема Метрополітен у Нью-Йорку, позначали Куїнджі як “російського художника”. Нині його визнають українським митцем в усьому світі.

Один із п’яти найбільших і найвідвідуваніших музеїв світу – Метрополітен-музей у Нью-Йорку – у межах кампанії “МЕТ говорить українською” матиме українські аудіокоментарі до експонатів.

Для Трампа та Путіна рукостискання на червоній доріжці та спільна поїздка в лімузині завершилися раптовим охолодженням. Спочатку була червона доріжка, теплі рукостискання, дружні посмішки та військові літаки, що пролітали над головами. Зрештою президент Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін сіли на заднє сидіння президентського лімузина, невимушено спілкуючись, немов давні друзі, перш ніж вирушити на переговори щодо війни Росії проти України. Це було вітання, гідне найближчих союзників США. Але його влаштували для ворожого лідера, який розпочав найбільшу сухопутну війну в Європі з часів Другої світової та вважається одним із найзапекліших ворогів Америки.