115 років з дня смерті Архипа Куїнджі – художника з Маріуполя зі світовим визнанням

Джерело: Букви
Сьогодні, 23 липня, минає 115 років з дня смерті Архипа Куїнджі – українського художника, пейзажиста та мецената, уродженця Маріуполя. Він помер у 1910 році в Санкт-Петербурзі після хвороби серця та запалення легень.
Архип Іванович Куїнджі народився 27 січня 1842 року (за іншими даними – 1841 або 1843-го) у Маріуполі в родині шевця грецького походження. У шість років втратив батьків і змалку мусив сам дбати про себе. Працював пастухом, ретушером у фотографів, обліковцем на будівництві.
Уперше його малюнки помітив хліботорговець, у якого він працював. Саме за порадою Куїнджі поїхав до Феодосії влітку 1855 року, щоби вчитися у мариніста Івана Айвазовського. Але Айвазовський не взяв його учнем – дозволив лише товкти фарби та фарбувати паркан. Після цього Куїнджі повернувся до Маріуполя.
Попри відмову, він продовжив писати. У Санкт-Петербурзьку академію мистецтв вступив з третьої спроби. Там дебютував із роботою “Татарська сакля в Криму” (не збереглася). Згодом навчався у хіміка Дмитра Менделєєва, щоби краще опанувати фізику світла. Втім, вирішив полишити академію через незгоду з застарілими методами викладання.
Вже у 1870-х роках роботи Куїнджі набули визнання. У 1878 році він взяв участь у Всесвітній виставці в Парижі. Світова популярність закріпилася після створення полотна “Місячна ніч на Дніпрі” (1880), яке художник представив на персональній виставці – єдиним експонатом. У затемненій кімнаті яскраве місячне сяйво зображення здавалося глядачам реальним.

Місячна ніч на Дніпрі/Архип Куїнджі
Пізніше Куїнджі створив ще одну відому картину – “Червоний захід на Дніпрі”.

Червоний захід на Дніпрі/Архип Куїнджі
У 1886 році художник оселився в селищі Кікенеїз у Криму (нині – Оползневе), де створив близько 500 робіт. У цей період рідко виставлявся публічно.
У своїх роботах Куїнджі часто зображував українські пейзажі – Дніпро, Крим, Чорне море, Маріуполь. Навіть у часи дії Валуєвського циркуляра та Емського указу він відмовлявся вживати слово “Малоросія”, віддаючи перевагу назві “Україна”.
Він також створив власну пейзажну школу, був викладачем, запровадив премії для молодих художників і фінансував благодійні проєкти. Значну частину свого майна заповів бідним студентам і на підтримку церкви в рідному місті.

Українська ніч/Архип Куїнджі
До 2022 року низка західних музеїв, зокрема Метрополітен у Нью-Йорку, позначали Куїнджі як “російського художника”. Нині його визнають українським митцем в усьому світі.
- Один із п’яти найбільших і найвідвідуваніших музеїв світу – Метрополітен-музей у Нью-Йорку – у межах кампанії “МЕТ говорить українською” матиме українські аудіокоментарі до експонатів.
Реалістичні ляльки-немовлята “reborns” стали глобальним феноменом у США: колекціонери витрачають тисячі доларів на розкішні дитячі аксесуари та піклуються про них, ніби це справжні діти.
У Центрі протидії дезінформації наголосили, що Кремль використовує Центральноазійський міжнародний економічний форум у Таджикистані для посилення “мовного” тиску на країни Центральної Азії з метою розмити національну ідентичність народів.
Суддя штату Флорида Робін Розенберг 23 липня відхилила запит Міністерства юстиції США на розкриття додаткових свідчень великого журі, зібраних у межах кримінального розслідування щодо Джеффрі Епштейна.
23 липня у Шосткинському районі, під час гуманітарного розмінування звільнених територій, загинув 30-річний сержант служби цивільного захисту, старший сапер-оператор Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України – Олег Петренко.
Кабінет Міністрів повторно отримав документи Комісії з відбору голови Бюро економічної безпеки щодо призначення переможця конкурсу Олександра Цивінського.