1987 об’єктів культурної інфраструктури зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ
Джерело: Мінкульт
Станом на 25 квітня 2024 року, через повномасштабну війну Росії проти України збитків зазнали 1987 закладів культури, без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 324 об’єкти – знищено (16,3%).
Втрати закладів культури державної форми власності склали 30 об’єктів (12% від загальної кількості закладів базової мережі загальнодержавного рівня). Комунальної форми власності – 1957 об’єктів (6% від загальної кількості закладів базової мережі місцевого рівня).
Найчисельнішою групою закладів культури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади. Це 48,2% від загальної кількості закладів культурної інфраструктури, що зазнали збитків.
Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри, філармонії та заклади мистецької освіти (мистецькі школи і коледжі) на території 281 територіальної громади (19,1% від загальної кількості ОТГ), у Вінницькій (3,2%), Дніпропетровській (19%), Донецькій (83%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (36%), Київській (27,1%), Луганській (46,2%), Львівській (4,1%), Миколаївській (44,2%), Одеській (9%), Полтавській (2%), Сумській (54,9%), Харківській (55,4%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (47,4%), Кіровоградській (2%) областях та в м. Києві.
Загалом зазнали збитків:
- клубні заклади – 958;
- бібліотеки – 708;
- заклади мистецької освіти – 153;
- музеї та галереї – 114;
- театри, кінотеатри та філармонії – 36;
- парки, зоопарки, заповідники – 15;
- цирки – 3.
У відомстві зазначили, що станом на кінець квітня 2024 року майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації, що унеможливлює обрахунок точної кількості закладів культури, що зазнали пошкоджень в ході бойових дій та окупації.
- За оцінками ЮНЕСКО, Україні знадобиться майже 9 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття, щоб відбудувати свої культурні об’єкти та відродити туристичну галузь після повномасштабного вторгнення Росії.
- Місія ЮНЕСКО розпочала роботу в Чернігові, аби оцінити пошкодження, завдані пам’яткам культурної спадщини внаслідок російських ракетних атак.
- Львівська міська рада провела переговори з ЮНЕСКО, яка допоможе відбудувати будинки – пам’ятки історичної спадщини, що були зруйновані 6 липня російською ракетою.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.