23 травня 1938 року вбили Євгена Коновальця – полковника Армії УНР та Голову ОУН

Джерело: Букви

86 років тому – 23 травня 1938 року – у Роттердамі (Нідерланди) було вбито полковника Армії УНР, голову Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року у селі Зашків (Львівська область), яке на той час було під владою Австро-Угорщини, у родині вчителів.

У рідному селі звершив трирічну школу, а повну початкову освіту здобув в українській чотирирічній початковій школі при учительській семінарії. У 1901—1909 роках навчався у Львівській академічній гімназії. З 1909 року почав вивчати право на правничому факультеті Львівського університету, паралельно пройшовши ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського.

Вже зі студентських років почав брати активну участь у громадсько-політичному житті. Зокрема у 1910 році був учасником боротьбі студентства за український університет у Львові, під час якої від рук польського шовініста загинув Адам Коцко. У 1912 році Євген Коновлець став секретарем львівської філії Всеукраїнського товариства “Просвіта”. Вже за рік обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції.

Того ж 1913 року увійшов до “Тіснішого народного комітету” УНДП (голова Кость Левицький), на засіданнях якого провідні галицькі політики обговорювали і приймали рішення з найактуальніших питань українського політичного життя в Австро-Угорщині.

У серпні 1914 року, коли тривала Перша світова війна, Коновальця мобілізували до лав австрійської армії. Майже за рік, під час боїв на горі Маківка у червні 1915, він опинився у російському полоні. У полоні пробув два роки, а влітку 1917 року приїхав до Києва, де вступив до Галицько-Буковинського комітету (ГБК) допомоги жертвам війни і популяризації в середовищі ЦР та УГВК ідеї створення окремої військової одиниці. Діяльність у місті проводить під псевдонімом Є. Блавацький.

У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Романом Дашкевичем та іншими членами ГБК сформували Галицько-буковинський курінь січових стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії УНР.

У 1918 році Коновалець сформував та очолив курінь “Січових стрільців” Центральної Ради УНР. Саме його стрільці придушили підготовлене більшовицькою Росією повстання робітників київського заводу “Арсенал”, потім вели бої проти більшовицьких військ Муравйова на підступах до Києва.

За проявлені мужність і талант полководця на той час 26-річний Коновалець був проведений в чин полковника за наказом голови Центральної Ради Михайла Грушевського.

З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Однак вже у серпні 1918 року Коновалець  отримав від Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві.

У листопаді 1918 полк Січових стрільців скидає гетьмана Скоропадського, розбивши під Мотовилівкою частини, що залишилися вірними гетьману, тим самим забезпечивши перемогу Директорії УНР в Україні, під проводом Симона Петлюри та Володимира Винниченка, за чиїм наказом Коновалець став козачим отаманом.

У грудні 1919 року Коновалець наказ про самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців. Це сталось після наради Головного отамана з представниками уряду та військовими керівниками УНР, де ухвалили рішення про розформування українських регулярних частин.

У листопаді 1919 р. Коновалець потрапив до табору для полонених у Луцьку. Звільнився навесні 1920 року та перебрався в Чехо-Словаччину. У серпні 1920 р. за безпосередньої участі Коновальця створено Українську Військову Організацію (УВО).

20 липня 1921 року Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО. Був активним противником Другого Зимового походу Армії УНР, вважаючи його безперспективним.

У жовтні 1922 року Коновалець з дружиною Ольгою Федак був змушений емігрувати з Галичини, мешкаючи у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії. У 1924 народився син Євгена – Юрій Коновалець.

У листопаді 1927-го за його ініціативи на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. 28 січня — 3 лютого 1929 на конгресі у Відні було створено Організацію українських націоналістів (ОУН), головою проводу якої обрали Коновальця.

Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, намагання поставити українське питання у Лізі Націй, постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.

Спроби вбити Євгена Коновальця розпочались ще у 1920-х роках, проте саме у 1933 почалась спланована операція з його ліквідації, коли до ОУН проник агент ОГПУ Василь Хом’як. За його поручительством до організації у 1935 році прийняли “розчарованого в більшовизмі комсомольця Павла Грищенка” (Павла Судоплатова).

Насправді ж Судоплатов був агентом радянської служби зовнішньої розвідки, який виконував план з ліквідації Коновальця “Ставка”. Його розробляли у Москві під особистим контролем Сталіна.

У листопаді 1937 Сталін зустрівся з Судоплатовим і дав завдання розробити план “нейтралізації” керівництва ОУН. За тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВС Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесено смертний вирок.

23 травня 1938 року Судоплатов зустрівся з Коновальцем у ресторані “Атланта” у Роттердамі. Судоплатов приніс з собою коробку шоколадних цукерок з українським орнаментом, наголосивши, що це – “подарунок від друзів”.

Та всередині коробки було закладено вибуховий механізм.

Судоплатов та Коновалець поспілкувались 8 хвилин, після чого радянський агент сказав, що через певні обставини повинен завершити зустріч і домовився про зустріч з Коновальцем наступного дня.

За три хвилини після закінчення зустрічі, о 12:16, коли Євген Коновалець вийшов на вулицю і направлявся до готелю, стався потужний вибух бомби.

На допиті кельнер ресторану свідчив, що коробка, передана вбивцею, була подібна до коробки для взуття. Інший очевидець трагедії розповідав, що вибух розірвав тіло на шматки (ліве стегно і праву ногу), ще й поранивши двох перехожих.

Поховали Євгена Коновальця у Роттердамі на цвинтарі Кросвейк коштом литовського консульства у Нідерландах.

Цим вбивством ОУН було завдано тяжкого удару. Без авторитетного лідера ОУН в 1940 році розкололася, розділившись на прихильників Андрія Мельника і Степана Бандери.

• 22 травня 1879 року у Полтаві народився Симон Петлюра – журналіст, літературний і театральний критик, голова Директорії, Головний Отаман військ і флоту УНР.