23 травня в Україні відзначають День Героїв
Джерело: Букви
Щорічно 23 травня в Україні відзначають День Героїв – борців за самостійну соборну Українську державу, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, УГА, ОУН, УПА, а також Героїв Небесної Сотні та сучасної російсько-української війни.
Історія свята бере початок ще з 1941 року, коли тривала Друга світова війна. Тоді у Кракові відбувся Другий великий собор Організації українських націоналістів (ОУН), на якому й визначили, що 23 травня відзначатиметься День Героїв.
Дата була встановлена не випадково, оскільки саме 23 травня 1938 року було вбито Євгена Коновальця – українського державного, військового та політного діяча. У різні роки XX столітті у травневий місяць також було вбито й інших провідних діячів України – Миколу Міхновського та Симона Петлюру.
Однак, допоки Україна не здобула Незалежність святкували День Героїв лише підпільно та здебільшого колишні воїни УПА і дисиденти. Лише від 1992 року воно почало набувати розголосу та святкуватись масштабніше.
Ще активніше про свято заговорили у 2014 році, після закінчення Революції Гідності та початку російсько-української війни. Свято потроху почали визнавати державні та самоврядні органи, почали влаштовувати культурно-масові заходи, організовані владою.
День Героїв — це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації.
Сьогодні День Героїв – це ще один день для символічного вшанування пам’яті полеглих у війні з Росією захисників та захисниць України.
- 18 травня 2024 року відзначають 80-ті роковини депортації кримськотатарського народу із Криму.
- 14 травня в Україні відзначають День пам’яті людей, які рятували євреїв під час Другої світової війни.
Роман Смолянюк, якого в Україні вважали зниклим безвісти, воює у складі російського батальйону імені Максима Кривоноса. Про це повідомляє Суспільне з посиланням на власне розслідування.
Росія змінює свій підхід до військової присутності в Африці, замінюючи сумнозвісну групу найманців Вагнера на нову структуру під назвою Африканський корпус, яка перебуває під прямим контролем Міністерства оборони РФ. Про це повідомляє американське видання CNN, аналізуючи мотиви Кремля та наслідки цієї трансформації для країн Сахелю – регіону в Західній і Центральній Африці, що простягається від Сенегалу до Судану. Для української аудиторії, яка уважно стежить за діями Росії через війну, що триває з 2022 року, цей матеріал важливий, адже він показує, як Москва розширює свій вплив у світі, використовуючи військову силу та політичну нестабільність.
Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, який нині обіймає посаду посла України у Великій Британії, опинився в центрі уваги через можливі політичні амбіції. Про це пише британське видання The Guardian, яке дослідило складну ситуацію, в якій перебуває Залужний після його звільнення з військової посади та призначення на дипломатичну. Для української аудиторії, яка пам’ятає Залужного як “залізного генерала”, що очолював успішну оборону країни на початку повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, ці повідомлення викликають особливий інтерес, адже його ім’я часто згадують як потенційного кандидата на посаду президента України.
У селі на Бориспільщині трапився нещасний випадок, унаслідок якого загинула шестирічна дівчинка.
Майкл Фам, перший єпископ США в’єтнамського походження, привертає увагу своєю діяльністю на підтримку прав мігрантів, як повідомляє Washington Post. Призначений першим американським папою Лео XIV, Фам очолив дієцезію Сан-Дієго, що налічує 1,5 мільйона вірян. Його шлях від дитини-біженця до духовного лідера, який виступає за гідність мігрантів у часи посиленої депортаційної політики в США, є прикладом відданості гуманітарним принципам.