4 вересня 1985 року помер Василь Стус — дисидент, поет і Герой України

Джерело: Букви

4 вересня 1985 року помер український поет, дисидент, Герой України (посмертно) Василь Стус. Його життя обірвалося у тюремному карцері табору особливого режиму у Росії, хоча радянська влада ще майже півтора місяця приховувала факт смерті.

Василь Стус народився 6 січня 1938 року, невдовзі його родина переїхала з села Рахнівка Гайсинського району Вінницької області до сучасного Донецька. Його селянська родина прагнула уникнути примусової колективізації.

Після закінчення школи зі срібною медаллю він вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту. Після цього Стус перекладав з німецької вірші та писав тексти, пізніше працював вчителем української мови. Також його перші вірші опубліковала “Літературна Україна”.

Василь Стус і його вплив на український рух

Під час презентації фільму Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” діяч разом з Іваном Дзюбою, В’ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом влаштували акцію протесту. 4 вересня 1965 року вони виступили проти арештів української інтелігенції.

“Товариші! Наступила реакція 1937 року. Зараз на Україні ведуться арешти української інтелігенції – письменників, поетів, художників. Так, заарештовано групу людей в містах Києві і Львові. Стогнуть і плачуть матері України. Ганьба владі. Хто за нас, встаньте на знак протесту проти арештів”, – пролунало під час протесту.

Спецповідомлення КДБ про проведення політичної акції під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків», 1965 рік

Внаслідок політичного протесту поета було відраховано з аспірантури. За ним стали стежити агенти КДБ, а його дільність зазнавала критики.

Вперше Стуса арештували у 1972 році, після чого наступні вісім років він перебував у мордовських і магаданських таборах та на золотих копальнях. Причиною стала антирадянська агітація та пропаганда.

“Фактично мене засудили за прагнення до національної справедливості”, – писав Стус після першого вироку.

Під час заслання поет продовжував писати, але більшість робіт було вилучено та знищено.

Другий арешт стався у 1980 році, коли його визнали особливо небезпечним рецидивістом. Стуса відправили на заслання на п’ять років та засудили до 10 років примусових робіт.

Фото: svoi.city

Важливу роль в цьому зіграв народний депутат від вже забороненої “Опозиційної платформи – За життя” Віктор Медведчук, якого призначили його адвокатом Стуса. Він не ознайомлювався з кримінальною справою та не подавав такого клопотання, а за нього це робила інший адвокат – Людмила Петрівна Коритченко. Пізніше вона відмовилася брати участь у процесі, але причина залишилася у “тіні”.

Фактично Василь Стус захищав себе самостійно. Також судовий процес відбувався закрито. Медведчук не підтримав ні заявленого відводу, ні клопотання підзахисного, а лише покладався “на розгляд суду”.

Пізніше поет відмовився від призначеного судом адвоката, але наполягав на міжнародному. Утім радянське законодавство цього не передбачало. Під час суду Василь Стус заявив, що причину звинувачення він розуміє, але винним себе не визначає.

Під час оголошення вироку Медведчук назвав кваліфікацію дій суду “вірною”. Василю Стусу не дали виголосити останнього слова.

Смерть видатного українця

Існують дві версії причини смерті поета: переохолодження у карцері та зупинка серця або ж удари карцерними нарами з боку наглядачів. Поховання відбулося без присутності близьких. Дисидента переховали в Києві на Байковому кладовищі наприкінці 1980-х після клопотання рідних та однодумців.

Історією тяжкого життя жінки в Радянському Союзі на прикладі своєї бабусі поділилася Ольга Бродецька.