50-й обмін військовополоненими: бійців «Азова» немає серед звільнених з полону
Джерело: Асоціація родин захисників “Азовсталі”
Сьогодні, 31 січня, відбувся п’ятдесятий обмін військовополоненими, в результаті якого вдалося повернути 207 українців. Одначе, бійців бригади “Азов” серед звільнених з полону – немає.
“50-й обмін військовополоненими: до України з російського полону повернулися 207 полонених. Азовців, які захищали Маріуполь, в обміні не було”, – повідомили в Асоціації родин захисників “Азовсталі”.
Серед 207 звільнених українців – воїни ЗСУ, Нацгвардії, ДПСУ, Нацполіції – рядові, сержанти та офіцери.
Сьогоднішній обмін став п’ятдесятим з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і відбувся за сприяння Обʼєднаних Арабських Еміратів.
Серед врятованих військовослужбовців цього разу є і декілька захисників Маріуполя та “Азовсталі” з НГУ та ДПСУ, зокрема медики, які в надлюдських умовах рятували побратимів і цивільних на Маріупольському металургійному комбінаті та “Азовсталі”.
За інформацією Координаційного штабу, найстаршому зі звільнених виповнився 61 рік, а наймолодшому невдовзі буде 21.
За інформацією Асоціації родин захисників “Азовсталі”, приблизно 1 600 захисників з гарнізону “Маріуполь” і досі перебувають у полоні, з яких майже 900 – бійці 12-ї бригади “Азов” НГУ.
Загалом за останні два обміни з цієї бригади додому повернулося лише двоє бійців з ядра військової частини 3057.
“Тож наша боротьба за їхнє звільнення має продовжуватися, допоки останній оборонець міста Марії не повернеться додому”, – наголосили в Асоціації.
- Глава ГУР МОУ Кирило Буданов прокоментував обмін військовополоненими та пояснив, чому Росія не хоче повертати бійців “Азова”.
- 3 січня між Україною та Росією відбувся найбільший з початку повномасштабної війни обмін військовополоненими. Фахівці ISW пояснили, чому РФ погодилась на обмін після місяців затримок.
- 3 січня начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов повідомив, що черговий обмін військовополоненими готувався досить довго, допомогу в організації процесу безпосередньо надали ОАЕ.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.
Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.
30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.
За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.