59% українців вважають, що демократична система важливіша, ніж сильний лідер – КМІС
Джерело: Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)
За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 59% українців вважають, що країні демократична система важливіша, аніж сильний лідер.
У липні 2022 року КМІС ставив запитання, що “зараз” є важливим для України і тоді 58% відповіли, що “зараз Україні сильний лідер важливіший, ніж демократична система”, а про пріоритет демократичної системи відповіли 27%.
У жовтні 2020 року соціологи поставили подібне запитання, проте без акценту “зараз”, тобто запитували, що в цілому має бути пріоритетом. На той момент 54% віддавали перевагу сильному лідеру і 31% – демократичній системі (що, відповідно, схоже на потреби “зараз” за опитуванням у липні 2022 року).
Одначе, вже у грудні 2023 року більшість українців (59%) відповіли, що Україні демократична система – важливіша. Частка тих, хто вважав, що Україні важливіше мати сильного лідера – 32%.

Скриншот: КМІС

Скриншот: КМІС
Щодо оцінки рівня демократичності України, то у лютому 2024 року більшість респондентів (57%) відповіли, що Україна на сьогодні скоріше або повністю є демократичною (з них 34% вважають, що майже або повністю, а 23% вважають скоріше демократичною). Натомість лише 14% відповіли, що Україна є скоріше або цілковито диктаторською.
Утім, ще 27% респондентів вважають, що Україна водночас є в рівній мірі диктаторською і демократичною країною.

Скриншот: КМІС
- За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, незалежно від поглядів на потребу у виборах, більш ніж половина українців (53%) вважають, що Володимир Зеленський має брати участь у наступних президентських виборах.
- Станом на 2024 рік переважна більшість населення України, а саме 81% або бажають усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні. Натомість є 10% тих, хто хотів би бачити російську або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною.
Триває 1587-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
Глава РФ Володимир Путін визнав черги на АЗС та дефіцит окремих марок бензину, попри максимальне завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених резервів.
Криза пального у тимчасово окупованому Криму почала впливати на ринок праці: жителі повідомляють про затримки зарплат, звільнення та вимушені неоплачувані відпустки.
Росія здатна продовжувати війну проти України ще протягом кількох років, попри втрати та економічний тиск. Про це заявив очільник Агентства розвідки Польщі Павел Шота, попередивши, що Кремль може рухатися до подальшої ескалації та тестування НАТО.
28 червня російські війська здійснили авіаційні удари по одному з районів Запоріжжя. Внаслідок чергової атаки загинули двоє цивільних, ще 16 осіб постраждали.