59% українців вважають, що демократична система важливіша, ніж сильний лідер – КМІС
Джерело: Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)
За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 59% українців вважають, що країні демократична система важливіша, аніж сильний лідер.
У липні 2022 року КМІС ставив запитання, що “зараз” є важливим для України і тоді 58% відповіли, що “зараз Україні сильний лідер важливіший, ніж демократична система”, а про пріоритет демократичної системи відповіли 27%.
У жовтні 2020 року соціологи поставили подібне запитання, проте без акценту “зараз”, тобто запитували, що в цілому має бути пріоритетом. На той момент 54% віддавали перевагу сильному лідеру і 31% – демократичній системі (що, відповідно, схоже на потреби “зараз” за опитуванням у липні 2022 року).
Одначе, вже у грудні 2023 року більшість українців (59%) відповіли, що Україні демократична система – важливіша. Частка тих, хто вважав, що Україні важливіше мати сильного лідера – 32%.

Скриншот: КМІС

Скриншот: КМІС
Щодо оцінки рівня демократичності України, то у лютому 2024 року більшість респондентів (57%) відповіли, що Україна на сьогодні скоріше або повністю є демократичною (з них 34% вважають, що майже або повністю, а 23% вважають скоріше демократичною). Натомість лише 14% відповіли, що Україна є скоріше або цілковито диктаторською.
Утім, ще 27% респондентів вважають, що Україна водночас є в рівній мірі диктаторською і демократичною країною.

Скриншот: КМІС
- За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, незалежно від поглядів на потребу у виборах, більш ніж половина українців (53%) вважають, що Володимир Зеленський має брати участь у наступних президентських виборах.
- Станом на 2024 рік переважна більшість населення України, а саме 81% або бажають усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні. Натомість є 10% тих, хто хотів би бачити російську або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною.
19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.
19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.
Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.
19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.
Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані співрозмовники.