59% українців вважають, що демократична система важливіша, ніж сильний лідер – КМІС
Джерело: Київський міжнародний інститут соціології (КМІС)
За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 59% українців вважають, що країні демократична система важливіша, аніж сильний лідер.
У липні 2022 року КМІС ставив запитання, що “зараз” є важливим для України і тоді 58% відповіли, що “зараз Україні сильний лідер важливіший, ніж демократична система”, а про пріоритет демократичної системи відповіли 27%.
У жовтні 2020 року соціологи поставили подібне запитання, проте без акценту “зараз”, тобто запитували, що в цілому має бути пріоритетом. На той момент 54% віддавали перевагу сильному лідеру і 31% – демократичній системі (що, відповідно, схоже на потреби “зараз” за опитуванням у липні 2022 року).
Одначе, вже у грудні 2023 року більшість українців (59%) відповіли, що Україні демократична система – важливіша. Частка тих, хто вважав, що Україні важливіше мати сильного лідера – 32%.
Скриншот: КМІС
Скриншот: КМІС
Щодо оцінки рівня демократичності України, то у лютому 2024 року більшість респондентів (57%) відповіли, що Україна на сьогодні скоріше або повністю є демократичною (з них 34% вважають, що майже або повністю, а 23% вважають скоріше демократичною). Натомість лише 14% відповіли, що Україна є скоріше або цілковито диктаторською.
Утім, ще 27% респондентів вважають, що Україна водночас є в рівній мірі диктаторською і демократичною країною.
Скриншот: КМІС
- За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, незалежно від поглядів на потребу у виборах, більш ніж половина українців (53%) вважають, що Володимир Зеленський має брати участь у наступних президентських виборах.
- Станом на 2024 рік переважна більшість населення України, а саме 81% або бажають усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні. Натомість є 10% тих, хто хотів би бачити російську або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною.
Чотири танкери для перевезення скрапленого природного газу, котрі нещодавно перейшли під російський прапор, нині прямують до Арктики. Як припускає Bloomberg, це може свідчити про спроби Москви розширити експорт із проєктів, що перебувають під санкціями США.
Вранці 29 квітня підрозділ Військово-Морських Сил Збройних Сил України із застосуванням двох МБЕК-камікадзе уразив підсанкційне судно “MARQUISE” (танкер, прапор Камерун, без вантажу, вантажомісткість понад 37 тисяч тонн).
28 квітня глава європейської дипломатії Кая Каллас закликала країни-партнери в Південно-Східній Азії не звертатися до Росії за постачанням нафти у спробах подолати масштабний дефіцит пального, спричинений конфліктом на Близькому Сході.
Європейський Союз заявив про готовність запровадити санкції через розвантаження зерна з тимчасово окупованих українських територій в ізраїльських портах.
З 28 квітня влада Краснодарського краю РФ запровадила режим надзвичайної ситуації регіонального рівня через пожежу на нафтопереробному заводі.