70% українців вважають себе віруючими, кожен четвертий став більш релігійним через війну РФ

Джерело: Разумков Центр

В Україні більшість громадян називають себе віруючими, а частина з них зазначає, що після початку повномасштабної війни стала більш релігійною. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке оприлюднив Разумков Центр.

За даними опитування, 70,3% респондентів вважають себе віруючими. При цьому 25,4% опитаних зазначили, що після початку повномасштабного вторгнення Росії стали більш релігійними, ніж були раніше.

Серед тих, хто називає себе віруючими, найбільшу частку становлять православні – 58,3%. Водночас 15,5% опитаних повідомили, що не належать до жодного релігійного віросповідання. Серед інших християнських напрямків 11,8% респондентів віднесли себе до греко-католиків, 10% назвали себе “просто християнами”, 2,6% відвідують протестантські та євангелічні церкви, а 1,2% ідентифікують себе як римо-католики.

Серед православних найбільше тих, хто пов’язує себе з Православною Церквою України, яку очолює Блаженніший митрополит Епіфаній. У 2025 році 72,2% православних назвали себе вірянами ПЦУ. У порівнянні з 2024 роком їхня частка зросла на 8,6%, а якщо порівнювати з кінцем 2021 року – на 32,4%.

Водночас 9,3% православних респондентів (або 5,4% серед усіх опитаних) віднесли себе до Української православної церкви Московського патріархату, яку очолює митрополит Онуфрій. Якщо порівнювати з кінцем 2021 року, кількість її прихильників серед православних зменшилася більш ніж удвічі – тоді їх було майже 22% (або 13,3% серед усіх опитаних).

Окремо 17,4% віруючих назвали себе “просто православними”, не вказуючи конкретної конфесійної належності.

Щодо релігійної практики, 53,2% респондентів повідомили, що відвідують богослужіння, хоча здебільшого роблять це під час великих релігійних свят. Також зросла частка людей, які долучаються до богослужінь онлайн: у 2025 році так відповіли 16,6% опитаних, тоді як у 2021 році таких було 10,2%.

Загалом 51,1% учасників опитування позитивно оцінюють використання церквами сучасних інформаційних технологій і соціальних мереж. Негативно до цього ставляться 6,9%, ще 37,1% відповіли, що їм байдуже. Порівняно з довоєнним періодом кількість критично налаштованих до цього зменшилася вдвічі – з 14,4% у 2021 році до 6,9% у 2025-му.

На запитання про можливі зміни у діяльності релігійних громад 54,7% респондентів відповіли, що змін не потрібно. Водночас 13,4% хотіли б більшої уваги до різних форм допомоги членам громади, 12,9% – посилення психологічної підтримки, а 9,9% виступають за спрощення обрядовості та скорочення тривалості богослужінь.

Для 47,2% опитаних Церква є моральним авторитетом, тоді як 37,9% так не вважають. При цьому 54,1% респондентів зазначили, що Церква відіграє позитивну роль у сучасному українському суспільстві, а 5,5% оцінили її роль негативно. Також 52% опитаних переконані, що Церква має бути національно орієнтованою.

Окремо дослідження показало, що 58,7% респондентів вважають допустимою заборону діяльності окремих церков чи релігійних об’єднань державою. Серед тих, хто підтримує таку можливість, 82,6% виступили за заборону Української православної церкви Московського патріархату.

Дослідження проводили у листопаді 2025 року на територіях, що перебувають під контролем України.

• 68,29% опитаних російських військовополонених вважають війну РФ проти України легітимною, необхідною та виправданою певною мірою. Про це свідчать результати дослідження, проведеного громадською організацією “LingvaLexa”.

• Війна в Україні,
• віруючі,
• католики,
• опитування,
• православні,
• Російсько-Українська війна,
• українці,
• церква