70% українців вважають себе віруючими, кожен четвертий став більш релігійним через війну РФ
Джерело: Разумков Центр
В Україні більшість громадян називають себе віруючими, а частина з них зазначає, що після початку повномасштабної війни стала більш релігійною. Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке оприлюднив Разумков Центр.
За даними опитування, 70,3% респондентів вважають себе віруючими. При цьому 25,4% опитаних зазначили, що після початку повномасштабного вторгнення Росії стали більш релігійними, ніж були раніше.
Серед тих, хто називає себе віруючими, найбільшу частку становлять православні – 58,3%. Водночас 15,5% опитаних повідомили, що не належать до жодного релігійного віросповідання. Серед інших християнських напрямків 11,8% респондентів віднесли себе до греко-католиків, 10% назвали себе “просто християнами”, 2,6% відвідують протестантські та євангелічні церкви, а 1,2% ідентифікують себе як римо-католики.
Серед православних найбільше тих, хто пов’язує себе з Православною Церквою України, яку очолює Блаженніший митрополит Епіфаній. У 2025 році 72,2% православних назвали себе вірянами ПЦУ. У порівнянні з 2024 роком їхня частка зросла на 8,6%, а якщо порівнювати з кінцем 2021 року – на 32,4%.
Водночас 9,3% православних респондентів (або 5,4% серед усіх опитаних) віднесли себе до Української православної церкви Московського патріархату, яку очолює митрополит Онуфрій. Якщо порівнювати з кінцем 2021 року, кількість її прихильників серед православних зменшилася більш ніж удвічі – тоді їх було майже 22% (або 13,3% серед усіх опитаних).
Окремо 17,4% віруючих назвали себе “просто православними”, не вказуючи конкретної конфесійної належності.
Щодо релігійної практики, 53,2% респондентів повідомили, що відвідують богослужіння, хоча здебільшого роблять це під час великих релігійних свят. Також зросла частка людей, які долучаються до богослужінь онлайн: у 2025 році так відповіли 16,6% опитаних, тоді як у 2021 році таких було 10,2%.
Загалом 51,1% учасників опитування позитивно оцінюють використання церквами сучасних інформаційних технологій і соціальних мереж. Негативно до цього ставляться 6,9%, ще 37,1% відповіли, що їм байдуже. Порівняно з довоєнним періодом кількість критично налаштованих до цього зменшилася вдвічі – з 14,4% у 2021 році до 6,9% у 2025-му.
На запитання про можливі зміни у діяльності релігійних громад 54,7% респондентів відповіли, що змін не потрібно. Водночас 13,4% хотіли б більшої уваги до різних форм допомоги членам громади, 12,9% – посилення психологічної підтримки, а 9,9% виступають за спрощення обрядовості та скорочення тривалості богослужінь.
Для 47,2% опитаних Церква є моральним авторитетом, тоді як 37,9% так не вважають. При цьому 54,1% респондентів зазначили, що Церква відіграє позитивну роль у сучасному українському суспільстві, а 5,5% оцінили її роль негативно. Також 52% опитаних переконані, що Церква має бути національно орієнтованою.
Окремо дослідження показало, що 58,7% респондентів вважають допустимою заборону діяльності окремих церков чи релігійних об’єднань державою. Серед тих, хто підтримує таку можливість, 82,6% виступили за заборону Української православної церкви Московського патріархату.
Дослідження проводили у листопаді 2025 року на територіях, що перебувають під контролем України.
- 68,29% опитаних російських військовополонених вважають війну РФ проти України легітимною, необхідною та виправданою певною мірою. Про це свідчать результати дослідження, проведеного громадською організацією “LingvaLexa”.
Німеччина має намір запровадити власний пакет санкцій проти Росії, котрий діятиме паралельно з новими обмеженнями Євросоюзу. Заходи об’єднають прямі кроки ФРН проти російських структур із санкційним пакетом, який нині готується у Брюсселі.
31 серпня та в ніч на 1 вересня підрозділи Сил оборони України завдали ураження низці військових цілей противника.
31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.