Ведуча «1+1» Людмила Барбір вибачилася за нецензурну лексику в прямому ефірі
Джерело: “Сніданок 1+1″/Instagram
Ведуча “Сніданку з 1+1” Людмила Барбір вибачилася за грубі висловлювання в ефірі, зазначивши, що причиною стала чергова ракетна атака РФ України.
Зокрема під час ранкового ефіру Барбір нецензурно висловила незадоволення своїм вбранням.
“Бл**ь, я така, бл**ь, кончена у цьому костюмі, ладно, по**й, записуйте”, – сказала ведуча.
Зазначається, що фраза мала залишитися за кадром, і сама Людмила не знала, що трансляція вже розпочалася.
Своєю чергою, команда проєкту принесла вибачення глядачам, зауваживши, що такі висловлювання стали наслідком ранкових обстрілів РФ території України.
“Сьогодні для усіх нас ранок видався зіпсованим через черговий масований ракетний обстріл росіян. “Всі ми сьогодні зранку трошки Люда”, – саме так можна описати інцидент, який відбувся сьогодні в ефірі”, – йдеться в повідомленні.
Сама Барбір запевнила, що зазвичай не дозволяє собі такого, та попросила вибачення.
“Зазвичай я собі такого не дозволяю, але сьогоднішній ранок, коли Росія влаштувала черговий ракетний обстріл, наніс свої відбитки. Перепрошую за це. Але водночас закликаю вас бути відкритими, виплескувати свої емоції, коли болить. Зараз ми всі травмовані, всім страшно, тож не залишайтеся зі своїми страхами наодинці”, — прокоментувала ведуча.
У команді проєкту закликали глядачів “поставитися до цієї ситуації з гумором та розумінням”.
- Ведуча новин ВВС Маріам Моширі показала середній палець у прямому ефірі.
У Запорізькому районі внаслідок атаки російського FPV-дрона поранено 5-річного хлопчика.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив про покращення ситуації з електропостачанням.
У День святого Валентина українські полярники та полярниці передали валентинку з Антарктиди.
США уразили понад 30 цілей Ісламської держави в Сирії, продовжуючи “безжальний військовий тиск” на терористичну мережу, оголосило Центральне командування США.
Конфлікт між наміром українця Владислава Гераскевича вшанувати пам’ять українських спортсменів, вбитих Росією, та Міжнародним олімпійським комітетом набув розмаху та привернув таку увагу, яка значно перевищує звичайний інтерес до Олімпійських Ігор. Однак, крім справедливого протесту проти явної несправедливості бюрократичної машини, у цій історії є ключовий для України аспект, який виходить далеко за межі як спорту, так і прагнення до справедливості.