Міндовкілля: Для адаптації Миколаївщини до змін клімату потрібно сім років та € 150 млн

Джерело: пресслужба Міндовкілля

Експерти проєкту APENA 3 спільно з Міндовкіллям презентували проєкт Стратегії адаптації до зміни клімату для Миколаївської області. Так, для регіону визначили 172 заходи та розрахували понад 150 мільйонів євро витрат на впровадження заходів адаптації.

Заступниця міністра Вікторія Киреєва наголосила на важливості відбудови  найбільш постраждалих від війни областей, таких як Миколаївщина з урахуванням адаптаційних заходів та зміни клімату.

Дані дослідження свідчать:

  • Температури, які ми фіксуємо зараз, востаннє спостерігалися 125 тисяч років тому. А минулий рік, ймовірно, був найтеплішим за останні 10 тисяч років.
  • Україна потрапила до регіонів нашої планети, де зміна клімату відчувається найгостріше.
  • Миколаївщина є одним із регіонів, які найбільше потерпають від кліматичних змін – посух, росту максимальної температури.

Експерти розробили сценарії до кінця 21 сторіччя – від оптимістичних до зовсім сумних. Для формування цих результатів розглядалося 32 чинники – середні температури, хвилі холоду, морози, сніг, зливи, дощ, екстремальна спека тощо. Усі показники розглядались для трьох періодів – до 2021-2040, 2041-2060 і 2060-2100 року.

Зазначається, що найперспективнішим сектором для Миколаївщини нарівні з рослинництвом є рекреація, подорожі і туризм.

Також Стратегія містить опис горизонтальних та секторальних заходів стійкості та витрат на адаптацію. План заходів та витрат сформований на сім років. Зауважується, що для Миколаївщини визначені 172 заходи і розраховані понад 150 мільйонів євро витрат на впровадження заходів адаптації. Водночас витрати можуть переглядати і коригувати.

Серед заходів, на яких потрібно зосередитися:

  • підтримка регіонів і ОТГ
  • залучення їх до участі в ініціативах, спрямованих на підготовку та адаптацію до зміни клімату
  • інтеграція секторальних заходів в єдину систему,
  • розвиток систем раннього оповіщення про погодні явища
  • створення систем моніторингу
  • створення спеціальних відділів та структур
  • допомога науковим установам.

Проєкт Стратегії передадуть регіональній робочій групі для опрацювання, після чого розпочнеться громадське обговорення. Своєю чергою, експерти напрацюють плани впровадження заходів адаптації.

31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.

31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.

Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.

Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.

Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.