Десятий рік війни, а у Києві музична академія має ім‘я Чайковського

Джерело: Ілля Разумейко/Facebook

26 лютого український композитор Ілля Разумейко повідомив, що простояв три години з невеликим плакатом на вході до НМАУ імені Чайковського для того, аби поговорити з викладачами та студентами. Він обурився, що попри два роки повномасштабної війни, на Майдані Незалежності музична академія носить ім’я Чайковського. Та ще більше нерозуміння викликала риторика деяких студентів, а особливо викладачів.

Джерело: Elias Spricht/Facebook

Те, що знаходиться за дверима будівлі на Майдані — це реальне жахіття. Це не 2013 рік, і навіть не 2003, – наголосив Разумейко.

Зокрема композитор оприлюднив список відповідей на запитання “Чи подобається вам зараз вчитись в академії імені Чайковського?”. Так, зауважив, що дехто висловив байдужість, запевнивши, що турбується виключно про оцінки, інші заявили, мовляв, Чайковський — це їхній улюблений композитор, та були й ті, хто ставив зустрічне запитання стосовно того, чому протестуючий “не їде на фронт”. Разумейко акцентував, що саме про це запитав його сорокарічний першокурсник вокального відділу, який опинився в такому віці в академії саме задля того, щоб убезпечитися від мобілізації, тож нині “відпрацьовує свою броню тим, що просуває Китаїзацію та Чайковськізацію закладу в студентських радах, телеграм чатах тощо”.

Тоді як реакції викладачів, переважно була двох типів: або сором’язливо відводили погляд та пробігали повз; або ж агресивно, звертаючись російською, вимагати “прогнати” незгодного.

Композитор додав, що якраз таких було десятки.

Саме це ядерний електорат чинного ректора та особиста обслуга Петра Ілліча, в основному жінки у віці від 60 до 100 років, абсолютно неприховані провідники совка та руського міра, які всі об‘єднані між собою дуже повторюваними патернами: зневажливим ставленням до студентів, російською мовою, впевненістю у власній недоторканості.

Водночас зауважив, що декілька викладачів зупинилась, відвела його на десять метрів від центрального входу, і почали розказувати про те, що вони виступали проти Чайковського на голосуваннях минулого року, через що на них почалися гоніння та репресії на їхніх кафедрах, і наразі шантажують звільненнями та скороченнями.

Також він додав, що все ж значна частина студенства — адекватні нормальні люди, набагато краще організовані та свідомі, ніж студенство старшого покоління.

Однак, визнав, що найгірша ситуація саме серед викладачів. Так, окрім “російськомовних радянських бабусь, які становлять значну частину колективу, відносно “молоді” люди у віці близько 40 років, котрі приходять працювати в консерваторію виявляються теж однаково заражені атмосферою страху та несвободи”.

26 лютого 2024 року

Десятий рік війни України за своє право на існування

На Майдані Незалежності будівля носить ім‘я ПІЧ

А в середині цієї будівлі – “малєнькіє люді”, і російськомовні мумії, які знущаються з них. Ну, або ж просто методично вчать, що ж це таке:

“Біть маленькім чєловєком классіческой музікі, от которого нічєго не завісіт, і задача которого – іграть гамми”.

Зауважимо, позицію композитора підтримав відомий нью-йоркський піаніст родом з України Павло Гінтов.

Він зазначив, що його не припиняє дивувати ця позиція “малєнького чєловєка, которий іграєт гамми”. Гінтов запитав, навіщо тоді взагалі вчитись музиці або навчати інших.

Ну і викладачі національної музичної академії, які не впізнають одного з провідних сучасних композиторів — це просто за межами ганьби і абсурду. Їх, напевно, взагалі музика не цікавить, — резюмував піаніст.

Довідка. Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті оприлюднила фахові висновки щодо об’єктів, які містять російську імперську символіку.Мовиться про рішення щодо назви такого об’єкта, як Національна музична академія України імені Петра Чайковського, міст — Олександрія, Павлоград, Червоноград і Южноукраїнськ, а також населених пунктів, у назві яких використано радянську ідеологему “1 Травня/1 Мая”.

Фахівці УІНП визначили, що надання Київській державній консерваторії імені Петра Чайковського мало політичні мотиви. Це відбулося в 1940 році під час відзначення 100-річного ювілею російського композитора і стало втіленням процесу русифікації. Тогочасне перейменування Київської консерваторії уможливилося лише внаслідок завоювання Росією України, знищення Української держави — Української Народної Республіки — та створення російської колоніальної адміністрації у вигляді владної вертикалі УСРР.

Раніше стало відомо, що Київрада звернеться до МКІП стосовно перейменування Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського.

Як зазначила депутатка Київської міської ради, голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха, експертна комісія Українського інституту національної пам’яті надала фаховий висновок, і підтвердила належність назви Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського до символіки російської імперської політики. З проханням змінити назву закладу також зверталися студенти та викладачі.

Петро Чайковський є російським композитором, більшу частину життя прожив у російській імперії. Всі його опери, кантати, переважна більшість камерно-вокальної музики складені саме на російські тексти. Це стосується і вокальної музики Чайковського, написаної на вірші Т. Г. Шевченка. Насправді композитор не звертався до оригінальних текстів українського поета, а використовував російські переклади. За життя він стверджував, що неймовірно любить російський елемент у всіх його проявах, що він росіянин у цілковитому розумінні цього слова. До того ж попередниця Національної музичної академії – Київська консерваторія, як вищий навчальний заклад з’явилася лише в 1913 році, тобто через 20 років після смерті композитора. Отже, будь-які припущення щодо безпосередньої ролі Чайковського в заснуванні закладу безпідставні, – наголосила Муха.

Депутатка розповіла, що Чайковський є чи не найвідомішим у світі російським композитором, символом російської культури та культурним маркером “русского міра”.

У столиці перейменували ще 10 бібліотек, назви яких пов’язані з Російською Федерацією та радянською ідеологією.
У Херсоні погодили перейменування проспекту Ушакова на проспект Незалежності. Рішення ухвалили за результатом онлайн-голосування.
7 вересня 2023 року Миргородська міськрада перейменувала чотири вулиці на честь загиблих захисників України. Відтак, одна з вулиць Миргорода носитиме імʼя загиблого на фронті депутата від “Європейської Солідарності” Анатолія Карбана.
30 січня голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький заявив, що в області знесли останній радянський пам’ятник, відтак область першою в Україні повністю завершила процес декомунізації.
28 вересня 2014 року у Харкові знесли пам’ятник Леніну висотою 20 метрів. Він простояв на майдані Свободи 50 років та вважався найбільшим пам’ятником Леніну в Україні.
У польському Щецині демонтували ще один пам’ятник, що був присвячений Червоній армії. За минулі півтора року з ініціативи Інституту національної пам’яті у країні знесли понад 30 радянських об’єктів.
Фінське державне керівництво розглядає можливість на законодавчому рівні заборонити використання радянських та нацистських символів через їхнє “сприяння дискримінації та розпалюванню ненависті”.

Десятий рік війни, а у Києві музична академія має ім‘я Чайковського – композитор Разумейко