У CSIS запропонували США розробити нову стратегію для стримування РФ
Джерело: аналітики CSIS у статті для Foreign Affairs
США мають розробити нову стратегію стримування Росії з урахуванням її повномасштабного вторгнення Україні та співробітництва Москви з Пекіном, зазначили аналітики Центру стратегічних та міжнародних досліджень. Зокрема оборону України аналітики назвали ключовим у реалізації безпеки усієї Європи.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило Вашингтон переглянути свої фундаментальні припущення щодо Москви. Кожен президент США від Білла Клінтона до Джо Байдена прагнув якось взаємодіяти з Росією. Ще у 2021 році Байден висловив сподівання, що Росія і США зможуть досягти “стабільних, передбачуваних відносин”. Одначе, жорстока війна Росії проти України кардинально змінила цю оцінку. Тепер ясно, що дві країни стали антагоністами. Кремль володіє величезною руйнівною силою і готовий піти на великий ризик, щоб просувати свою геополітичну програму. Саме тому боротьба з Росією вимагатиме довгострокової стратегії, яка повторюватиме стримування, що вели Сполучені Штати під час Холодної війни, або те, що президент Джон Кеннеді назвав “тривалою сутінковою боротьбою” проти Радянського Союзу.
У CSIS вважають, що оборона України є ключовим компонентом у забезпеченні безпеки в Європі. Стримування Москви в Україні, на думку аналітиків, має виражатися в утриманні лінії зіткнення якомога ближче до російського кордону. Це дозволить знизити експансіоністські настрої в РФ та уникнути прямого конфлікту між двома ядерними державами.
Витіснення Росії з окупованих територій, відсуне російську загрозу далі від кордонів Європи, змусивши Кремль боротися з наслідками невдалої агресивної війни — подібно до того, як це зробив Радянський Союз у 1980-х роках після поразки в Афганістані. Перемога України надихнула б інші країни на відсіч російського злого впливу, — наголосили аналітики.
Також зазначається, що українська перемога потребуватиме більшої та стійкішої військової допомоги Заходу, включаючи далекобійну зброю. Нещодавно ЄС надав пакет військової допомоги на 50 мільярдів доларів. Наголошується, що Сполучені Штати повинні наслідувати їхній приклад і ухвалити додаткове фінансування в розмірі 60 мільярдів доларів, яке зупинилося в Конгресі.
Через зростаючий вплив Китаю увага Сполучених Штатів має бути переспрямована на Індо-Тихоокеанський регіон. Тому частину зобов’язань щодо стримування Москви він слід взяти Європі. У 2023 році 11 членів НАТО досягли своєї мети за витратами, виділивши не менше двох відсотків ВВП на національну оборону, порівняно з усіма сімома членами у 2022 році. Інші повинні наслідувати цей приклад.
Експерти CSIS також закликали приділяти пріоритетну увагу захисту інших сусідів Росії, особливо тих, хто поки що не входить до НАТО. Зокрема Грузії, Вірменії та Молдови. На думку аналітиків, Вашингтон має сприяти стійкості цих держав до загроз боку РФ, починаючи від кібератак і до втручання у вибори. Слід ділитися з ними розвідданими та інвестувати у критично важливу інфраструктуру.
Окрім цього, у найближчі десятиліття США мають направити більше ресурсів до країн Центральної Азії та Африки, щоб скоротити вплив Москви.
Війна проти України згуртувала Росію та КНР, оскільки обидві країни вбачають у глобальному лідерстві Сполучених Штатів загрозу. Також війна поглибила відносини між РФ та Північною Кореєю, яка активно постачає російські війська зброєю.
Водночас США та їхніх союзників мають важелі впливу на Китай.
Якщо 2023 року китайсько-російська торгівля становила 240 млрд доларів, то торгівля Китаю з Євросоюзом склала близько 800 млрд доларів, а торгівля КНР зі США — понад 660 млрд. В економічних відносинах Китаю зі Сполученими Штатами та ЄС на карту поставлено більше, ніж з Росією, — пояснили аналітики CSIS.
Зрештою, у статті також мовиться, що реалізація сучасної стратегії стримування вимагатиме участі обох партій у США і зобов’язання підтримувати достатні витрати на оборону.
- 5 березня Європейська комісія спільно з Верховним представником Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозепом Боррелем презентували першу в історії Європейську оборонно-промислову стратегію і запропонували амбітний набір заходів для підтримки конкурентоспроможності та готовності оборонної промисловості. Стратегія зокрема передбачає тісніші зв’язки з Україною та співпрацю оборонних комплексів.
- Союзники України вже підготували перелік озброєння та обладнання для посилення Військово-морських сил Збройних сил України.
- Все більше німців вважають, що європейські країни мають постачити Україні більше озброєння та боєприпасів, свідчать результати опитування ZDF Politbarometer.
- Литва сприятиме багатосторонній ініціативі Чеської Республіки щодо придбання та передачі Україні боєприпасів, підтвердила 4 березня прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови з главою чеського уряду Петром Фіалою.
- 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що поки що немає консенсусу стосовно відправки військ в Україну, однак, цю тему не можна виключати.
Україна до кінця 2024 року отримає від Німеччини ще дві системи ППО IRIS-T, заявив у Києві керівник спеціального штабу з питань України у Міністерстві оборони Німеччини генерал-майор Крістіан Фройдинг.
Міністерство оборони кодифікувало і допустило до використання переносний тренажер “Безпечне небо” для підготовки зенітних вогневих груп.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 25 листопада. З початку доби на цей час зафіксовано 185 бойових зіткнень.
В Україні розпочали перевірки встановлення інвалідності для 1695 посадовців із понад 30 державних органів. Справи, котрі підлягають перегляду, зосереджені на працівниках податкової, прокуратури та митниці. У разі необґрунтованих рішень МСЕК їх переглядатимуть відповідно до постанови уряду.
У НЕК “Укренерго” поінформували, що в усіх регіонах України у вівторок, 26 листопада застосовуватимуть графіки відключення електроенергії. Енергетики закликали до ощадливого споживання світла.