Групу бойовиків, які брали участь у штурмах Бахмута, засудили до 15 років тюрми
Джерело: СБУ
П’ятьох зрадників, які воювали проти Сил оборони України на Донеччині, засудили до 15 років ув’язнення.
Українські захисники взяли їх у полон під час запеклих боїв під Бахмутом у липні та грудні 2023 року.
Засудженими є мешканці з тимчасово захопленої частини території Луганщини, які на початку повномасштабного вторгнення РФ добровільно вступили до російського війська.
Одного з них зарахували до складу окупаційного батальйону “Шторм”, сформованого для “м’ясних” атак на позиції ЗСУ в районі селища Курдюмівка.
До цього зловмисник брав участь у захопленні Попасної.
За даними військової контррозвідки СБУ, інші четверо бойовиків “мобілізувалися” до 123-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил Росії.
На посадах стрільців та радіотелефоністів вони штурмували оборонні позиції українських військ у районі селища Спірне Бахмутського району.
Також зловмисники будували фортифікаційні споруди та чергували на російських блокпостах у тимчасово окупованих районах області.
Крім того, у ході розслідування встановлено, що один із бойовиків ще у 2015 році був артилеристом у складі терористичного угруповання “ЛНР” та обстрілював сили АТО під Дебальцевим.
Суд визнав зрадників винними за трьома статтями Кримінального кодексу України: чч. 1, 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану); ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації); ч. 2 ст. 260 (участь у непередбачених законом воєнізованих або збройних формуваннях).
Суд призначив бойовикам 15 років тюрми.
- Співробітники Служби безпеки затримали чотирьох проросійських агітаторів, серед яких – соратниця колаборантки Монтян.
- Трьох зрадників, які розвідували позиції ЗСУ поблизу лінії східного фронту, засудили до 7, 10 та 12 років ув’язнення.
- Російського агента, який шпигував на полігонах ЗСУ під виглядом інструктора, засудили до 15 років позбавлення волі.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.