Групу бойовиків, які брали участь у штурмах Бахмута, засудили до 15 років тюрми
Джерело: СБУ
П’ятьох зрадників, які воювали проти Сил оборони України на Донеччині, засудили до 15 років ув’язнення.
Українські захисники взяли їх у полон під час запеклих боїв під Бахмутом у липні та грудні 2023 року.
Засудженими є мешканці з тимчасово захопленої частини території Луганщини, які на початку повномасштабного вторгнення РФ добровільно вступили до російського війська.
Одного з них зарахували до складу окупаційного батальйону “Шторм”, сформованого для “м’ясних” атак на позиції ЗСУ в районі селища Курдюмівка.
До цього зловмисник брав участь у захопленні Попасної.
За даними військової контррозвідки СБУ, інші четверо бойовиків “мобілізувалися” до 123-ї окремої мотострілецької бригади Збройних сил Росії.
На посадах стрільців та радіотелефоністів вони штурмували оборонні позиції українських військ у районі селища Спірне Бахмутського району.
Також зловмисники будували фортифікаційні споруди та чергували на російських блокпостах у тимчасово окупованих районах області.
Крім того, у ході розслідування встановлено, що один із бойовиків ще у 2015 році був артилеристом у складі терористичного угруповання “ЛНР” та обстрілював сили АТО під Дебальцевим.
Суд визнав зрадників винними за трьома статтями Кримінального кодексу України: чч. 1, 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану); ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній групі чи терористичній організації); ч. 2 ст. 260 (участь у непередбачених законом воєнізованих або збройних формуваннях).
Суд призначив бойовикам 15 років тюрми.
- Співробітники Служби безпеки затримали чотирьох проросійських агітаторів, серед яких – соратниця колаборантки Монтян.
- Трьох зрадників, які розвідували позиції ЗСУ поблизу лінії східного фронту, засудили до 7, 10 та 12 років ув’язнення.
- Російського агента, який шпигував на полігонах ЗСУ під виглядом інструктора, засудили до 15 років позбавлення волі.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.