«Інтеграція з НАТО»: Міноборони і Генштаб почали новий етап реформи оборонного менеджменту

Джерело: Міноборони

Міноборони і Генштаб ЗС України розпочали новий етап реформи оборонного менеджменту. Мета – підвищити ефективність оборонного планування та управління оборонними ресурсами, а також досягти в довгостроковій перспективі функціональної взаємосумісності з партнерами із держав-членів НАТО.

У Міноборони пояснили, що означає взаємосумісність і чому вона важлива.

Саме взаємосумісність створює можливість діяти спільно з партнерами як під час військових операцій, так і під час планування протидії майбутнім загрозам.

“Можна говорити про взаємосумісність операційну і функціональну. Операційна сумісність дозволяє проводити спільні дії під час операцій з врегулювання кризових ситуацій, у складі Сил реагування НАТО та багатонаціональних навчань. Такі операції потребують сумісності на рівні озброєння, снарядів, систем зв’язку тощо”, – пояснив заступник міністра оборони України Станіслав Гайдер.

Функціональна взаємосумісність стосується сфер оборонного планування, управління оборонними ресурсами, управління персоналом, адміністративної діяльності і зорієнтована на перспективу.

“Зараз ми розпочали новий етап реформування у сфері функціональної взаємосумісності. Бо саме від неї залежить, в тому числі, як ми побудуємо взаємодію з партнерами. Система Міноборони проходить довгий і нелегкий шлях трансформації: від неефективних підходів до сучасних стандартів та найкращих міжнародних практик”, – зазначив Станіслав Гайдер.

Наявність реальної загрози потребує від Міноборони та Генштабу пошуку більш ефективних методів планування та управління ресурсами для розвитку спроможностей.

“Як це буде відбуватися і що таке спроможності? Приведу наочний приклад з літаками F-16, – розповідає Станіслав Гайдер. – Самих літаків для отримання переваги в повітрі та проведення операцій недостатньо. Для того, щоб ефективно планувати їх застосування, ми маємо забезпечити наявність всіх  необхідних базових компонентів спроможності, а це і відповідна інфраструктура, наприклад, злітні смуги, ангари, і навчені пілоти та технічний персонал, і внесені зміни в роботу диспетчерів, штурманів, системи управління.

Окрім цього необхідно запланувати належне обслуговування техніки під час експлуатації, починаючи від технічного огляду і завершуючи наявністю відповідних запасних частин та пально-мастильних матеріалів. Все це необхідно запланувати та виконати в найстисліші терміни”.

Для того, щоб досягнути здатності розвивати спроможності швидко і ефективно, в Міноборони та Збройних силах України розпочав роботу проєкт “Трансформація системи оборонного менеджменту”. Проєкт реалізується під керівництвом Міноборони і Генштабу.

До проєкту залучено представників відповідних структурних підрозділів Міністерства та закупівельних агенцій, фахівці управлінь з планування та управління ресурсами Генерального штабу, також експерти команд проєктів консультативно-дорадчої допомоги SDA Великої Британії та PROTECT2 Канади, консультанти з Литви та IDA США.

“Ми поставили за мету в першому півріччі 2024 року сформувати цільову модель та дорожню карту трансформації системи управління розвитком спроможностей. Цей проєкт є частиною інституційних змін та входить до заходів “Адаптованої річної національної програми Україна–НАТО”, – зазначив Станіслав Гайдер.

24 жовтня в окремих регіонах України застосовуватимуть заходи обмеження споживання електроенергії.

Іспанія та Фінляндія приєдналися до ініціативи PURL, котра дає змогу купувати у Сполучених Штатів Америки озброєння для України за кошти партнерів, повідомив Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в Брюсселі.

23 жовтня президент Володимир Зеленський зустрівся з головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні. Сторони обговорили зокрема те, як захистити нашу енергетику від російських ударів і зробити її більш стійкою.

Глава РФ Володимир Путін заявив, що не має наміру припиняти бойові дії проти України, попри нові санкції США, і пригрозив “приголомшливою відповіддю” на можливі удари крилатими ракетами Tomahawk по території Росії. 

Київ нині стоїть на порозі четвертого опалювального сезону в умовах воєнного стану, котрий, як попередив мера столиці Віталія Кличка, може стати найскладнішим з початку повномасштабної війни.