В Україні вирішили відновити щорічні гранти для молодих вчених та докторів наук
Джерело: Міністерство освіти і науки України
Сьогодні Кабінет міністрів України ухвалив проєкт указу президента України “Про внесення змін до деяких указів президента України щодо щорічних грантів президента України молодим ученим та докторам наук”.
Мета указу – забезпечити активну участь молодих учених у науковій та науково-технічній діяльності.
Серед ключових змін:
- урядом пропонується відновлення надання 77 щорічних грантів президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених та 20 щорічних грантів президента України для здійснення наукових досліджень докторами наук, запроваджених у 2003 та 2009 роках відповідними указами президента України. Відтепер буде відновлено: починаючи з 2025 року — конкурсні відбори, а з 2026 року — надання грантів президента України для молодих учених та грантів президента України докторам наук для проведення наукових досліджень за результатами таких конкурсів;
- Національний фонд досліджень забезпечуватиме (і) проведення конкурсів наукових проєктів на отримання грантів за правилами, встановленими цим фондом, та (її) їхню реалізацію за договорами, укладеними з цим фондом. Раніше конкурси наукових проєктів проводилися Державним фондом фундаментальних досліджень.
Крім цього, внесені зміни стосуються:
- Указу президента України від 9 квітня 2002 року No 315 “Про додаткові заходи щодо підтримки молодих учених”;
- Указу президента України від 16 травня 2008 року No 444 “Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери”;
- Положення про порядок надання грантів президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених, затвердженого Указом президента України від 24 грудня 2002 року No 1210/2002;
- Положення про щорічні гранти президента України докторам наук для здійснення наукових досліджень, затвердженого указом президента України від 17 червня 2009 року No 446/2009.
- Вторгнення Росії спричинило значні збитки українській державній науковій інфраструктурі, а відновлення її функціональності вимагатиме великих інвестицій. За даними ЮНЕСКО, вартість відновлення цієї інфраструктури перевищує $1,26 млрд.
- Українські вчені візьмуть участь у міжнародному проєкті з дослідження розповсюдження силіконів в Антарктиці.
- Українські зоологи Андрій та Сергій Утєвські відкрили новий вид антарктичних п’явок, а також встановили, що мільйони років тому його предки мігрували спершу з Антарктики в Арктику, а потім назад в Антарктику.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.