31 березня – День народження Олександра Турчинова: біографія та політична кар‘єра

Джерело: Букви

Сьогодні, 31 березня, своє 60-річчя святкує український політик та державний діяч Олександр Турчинов.

Народився Турчинов у 1964 році в місті Дніпро (тоді – Дніпропетровськ). У 1986 році з відзнакою закінчив технологічний факультет Дніпропетровського металургійного інституту, спеціальність — обробка металів (інженер).

Політична кар’єра

Протягом 1987—1990 років обіймав посаду секретаря райкому комсомолу, потім завідувача відділу агітації і пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу. Виступив одним з координаторів Демократичної платформи в КПРС, що агітувала за оновлення, децентралізацію Компартії, за що і позбувся партквитка.

Трудовий шлях розпочав на комбінаті “Криворіжсталь” (понад рік).

У 1990—1991 роках працював головним редактором Українського відділення інформаційного агентства УНА-прес АПН. У 1991 році очолив Інститут міжнародних зв’язків, економіки, політики і права, а вже в 1992 році був призначений на посаду голови Комітету з роздержавлення і демонополізації виробництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

У 1993 році обійняв посаду радника прем’єр-міністра України Леоніда Кучми з питань мікроекономіки. Леонід Кучма лобіював його кандидатуру під час дискусії про лідерство в об’єднанні “Нова Україна”, але його активісти віддали перевагу Володимиру Гриньову.

Цьогоріч за участю Турчинова створюється партія Всеукраїнське об’єднання “Громада”, а він стає її лідером. 1994 року він обіймає посаду генерального директора Інституту економічних реформ, завідувача лабораторії дослідження тіньової економіки Інституту Росії НАН України.

1998 року Турчинов обраний народним депутатом — за партійним списком “Громади”. У березні 1999 року вийшов із керівництва партії внаслідок конфлікту з Лазаренком, у травні — з фракції. У липні, разом з Тимошенко, створив нову партію — Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.

Після призначення партійного лідера віцепрем’єром в уряді Віктора Ющенка, очолив фракцію “Батьківщини” й парламентський Комітет з питань бюджету. Як голова Комітету виступив автором кардинальної бюджетної реформи та був одним із співавторів Бюджетного кодексу. Після переходу партії до опозиції став одним з фундаторів Форуму національного порятунку (ФНП).

2002 року повторно обраний народним депутатом України за списком “Блоку Юлії Тимошенко”. Був уповноваженим представником фракції та членом Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Активно долучався до масштабних протестних акцій “Повстань, Україно!” у 2002—2003 рр.

2004 року — один з лідерів Помаранчевої революції. Саме Олександр Турчинов очолює виконком із забезпечення координації акції громадянського протесту під час подій на Майдані. Також був одним із заступників керівника виборчого штабу Віктора Ющенка.

У лютому — вересні 2005 року обіймав посаду Голови Служби безпеки України. У межах загального реформування апарату управління країною він мав завдання реформувати СБУ, створивши на її базі дві структури з одним підпорядкуванням — національну розвідку й національне бюро розслідувань. У ведення національного бюро розслідувань планувалося передати контррозвідку й усі питання, дотичні до державної безпеки. Також на цій посаді вперше в Україні ініціював розслідування діяльності газової мафії в Україні. Звільнився з неї за власним бажанням — після відставки уряду Тимошенко.

На парламентських виборах 2006 року знову стає народним депутатом. У Верховній Раді 5-го скликання був заступником голови фракції БЮТ та вдруге обирається членом регламентного комітету ВРУ.

23 травня 2007 року указом президента Віктора Ющенка призначений першим заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України.

Утретє обраний народним депутатом на дострокових парламентських виборах 2007 року.

Перший віцепрем’єр-міністр України (19 грудня 2007 — 11 березня 2010).

У травні 2008 року брав участь у виборах Київського міського голови, де посів друге місце.

З 12 грудня 2012 — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, № 4 в списку. Член Комітету Верховної Ради з питань інформатизації та інформаційних технологій.

22 лютого 2014 року обраний на посаду голови Верховної Ради України. Конституція України (стаття 112) визначає, що в разі дострокового припинення повноважень Президента України виконання обов’язків Президента України покладається на Голову Верховної Ради України.

З 23 лютого до 7 червня Турчинов був виконувачем обов’язків Президента України. З 25 лютого Турчинов уповноважений підписувати закони України до обрання нового Президента. Також він почав підписувати президентські укази. Перший Указ Турчинова — “Про призначення О. Махніцького виконувачем обов’язків Генерального прокурора України”.

З 26 лютого до 7 червня — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України.

Відразу після обрання головою Верхової Ради наказав перекрити кордон. Після втечі Віктора Януковича до Криму відправив туди групу спецпризначенців з 10 осіб.

15 березня підписав закон про створення Національної гвардії України.

Під час правління Турчинова почався процес заборони Комуністичної партії. Розпочато АТО в Донецькій та Луганській областях. Від терористів звільнено північ Луганської, північ, захід та південь Донецької області.

Верховна Рада ухвалила низку необхідних законів для запровадження безвізового режиму з Євросоюзом.

Україні вдалося уникнути дефолту, який пророкували майже всі експерти.

Почалося реформування силових структур. Звільнено десятки тисяч працівників МВС, деморалізованих, або не здатних виконувати свої конституційні обов’язки.

Розпочато Конституційну реформу в частині децентралізації влади та збільшення повноважень органів місцевого самоврядування.

15 грудня 2014 року призначений Секретарем Ради національної безпеки і оборони України.

17 травня 2019 року секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Турчинов подав у відставку.

Під час місцевих виборів 2020 очолював виборчий штаб партії “Європейська Солідарність”.

В 2022 долучився до лав ЗСУ.

• 28 лютого виповнився 41 рік очільнику Служби безпеки України Василю Малюку.