Віталій Кличко допустив можливість повторного наступу росіян на Київ
Джерело: Віталій Кличко в інтерв’ю BILD
Мер Києва Віталій Кличко допустив, що столиця досі є ціллю російських військ, тому, не виключив повторного наступу ворожої армії.
Київ був і залишається мішенню для Путіна, тому що столиця — це серце країни, — зазначив Кличко. — Але ми набагато краще підготовлені до цього, ніж два роки тому. Якщо Путін ухвалить таке рішення, це буде криваве рішення, — наголосив він.
Стоячи перед зруйнованим житловим будинком, у який кілька днів тому влучила російська ракета, мер закликав Захід посилити підтримку України. Він наголосив, що нині терміново потрібно більше систем ППО та більше зенітних ракет.
Попри деякі переваги російської армії на фронті та атаки на об’єкти критичної інфраструктури, у Києві не готові обговорювати переговори чи “заморожування” війни, як запропонував у бундестазі лідер парламентської фракції СДПН Рольф Мютценіх, зауважив воєнний кореспондент BILD Пауль Ронцхаймер.
Це неправильне ставлення, натомість нам потрібна велика підтримка. Ми не віддамо Росії жодних територій. Це не може бути компромісом, — заявив Кличко.
Нещодавно The Economist наголосили, що попри те, що весна принесла на фронт часткове сповільнення активних бойових дій через неспроможність ворожої техніки швидко просуватися грунтовою дорогою, Україна повинна активізувати власні зусилля з підготовки до нового наступу РФ. Провал мобілізації та запізнення зі зведенням фортифікаційних споруд зокрема призвели до нинішньої ситуації на полі бою.
Росія може розпочати новий великий наступ, як це було минулого року. І здатність України втриматися цього разу виглядає набагато менш впевненою.
Зволікання із наданням важливої військової допомоги з боку США і нерішучість Європи у питанні постачання озброєння становить ризики, позаяк росіяни намагатимуться прорвати ненадійні оборонні лінії України.
Окрім цього, у виданні додали, що Україна дуже запізнилася зі зміцненням оборонних позицій, тоді як уряд “досі мріє про новий контрнаступ і боїться думки, що нинішня лінія фронту може перетворитися на щось на кшталт кордону”. Також, експерти закликали пришвидшити ухвалення законопроєкту стосовно мобілізації.
Своєю чергою, в ISW зауважили, що українські захисники поки що стримують наступальні операції російських військових, однак затримка допомоги від США, найімовірніше, посилить шанси окупантів на оперативний успіх.
Аналітики прокоментували інтерв’ю президента України Володимира Зеленського для CBS News, у якому він заявив, що ЗСУ вдалось стримати та сповільнити наступ росіян цієї зими.
Водночас президент зауважив, що стримати окупантів від нового великого наступу, який вони планують на травень-червень 2024 року, Україні буде важче.
На думку фахівців, РФ продовжуватиме наступальні операції попри складні погодні умови та особливості місцевості, аби скористатись шансом, поки в України бракує засобів для захисту.
Російські війська також, ймовірно, прагнуть змусити ЗСУ витратити матеріальні засоби, які вини могли б накопичити для оборонних зусиль цього літа та можливих контрнаступальних операцій пізніше у 2024 чи 2025 роках.
- 27 березня у Міністерстві оборони назвали шість головних нововведень, які передбачає запропонований проєкт закону про мобілізацію та військовий вишкіл.
- Новий законопроєкт про мобілізацію, який мають винести на голосування в парламенті 31 березня, має на меті оновити законодавчу базу країни напередодні ймовірної хвилі призову цього року, під час якої можуть мобілізувати до 500 000 осіб. За оцінками, зараз на полі бою розгорнуто близько 330 000 військових.
- Президент України Володимир Зеленський прокоментував процес мобілізації в Україні, зазначивши, що на період війни “демобілізації не існує”.
- Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, під час візиту до Києва 18 березня, закликав українських законодавців швидше ухвалити законопроєкт про мобілізацію.
Російська влада залучила сотні громадян Ємену до участі у війні проти України, використовуючи обіцянки високооплачуваної роботи та можливість отримання російського громадянства. Після прибуття до Росії багато хто з них був примусово завербований до збройних сил та відправлений на фронт.
У районі Часового Яру на Донеччині українські військові ліквідували Магомеда Бучаєва, який раніше працював продюсером російського пропагандистського телеканалу RT.
Посол України в Туреччині Василь Боднар заявив, що закриття Туреччиною проток Босфор і Дарданелли на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну завадило окупантам захопити Одесу та Миколаїв.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган і генеральний секретар НАТО Марк Рютте 25 листопада у столиці Туреччини мають провести переговори, зокрема щодо війни в Україні.
У межах української гуманітарної ініціативи “Зерно з України” Південна Корея планує надати допомогу в розмірі 6 мільйонів доларів. Ця інформація була оголошена під час засідання ініціативи, яке відбулося у неділю, 24 листопада.