Естонія закликала допомогти закупити боєприпаси для України на два мільярди євро
Джерело: Ханно Певкур в інтерв’ю Postimees
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що країна має можливість придбати для української армії снарядів і ракет на суму близько двох-трьох мільярдів євро, якщо ініціативу профінансують союзники.
Враховуючи ціни на снаряди, за оцінками Postimees, це може становити приблизно один мільйон снарядів і ракет “Град”. Така кількість допомогла б українській армії протриматися до кінця року.
Певкур зауважив, що чеська ініціатива придбати 800 тисяч снарядів свідчить про те, що боєприпаси дійсно є. Також в Естонії є широкий вибір країн, з яких можна було б закупити снаряди для ЗСУ.
Міністр оголосив про здатність Естонії надати таку допомогу на засіданні Контактної групи з питань оборони України, також відомої як “Рамштайн”, 19 березня. До групи входять усі країни НАТО та ще 24 країни, включаючи Австралію, Південну Корею та Японію.
Водночас в Естонії наразі не вистачає коштів у бюджету для придбання боєприпасів самостійно, тож країна потребує допомоги.
Якщо хтось готовий зробити фінансовий внесок, він має зв’язатися з нами. Маємо можливість закуповувати снаряди для України, зокрема у великій кількості та швидко, – заявив глава оборонного відомства Естонії.
Він додав, що снаряди знайшли здебільшого у неєвропейських країнах, водночас постачальники також є у Європі. Пропозиції охоплюють усі калібри, що потребує Україна, зокрема 122-мм боєприпаси для установок “Град”, 122-мм артилерійські снаряди для Д-30, 152-мм та 155-мм снаряди.
Якщо об’єднати потенційні закупівлі Чехії та наші закупівельні можливості, а також британців, можна спорядити Україні 2-2,5 мільйона снарядів вже цього року, – пояснив Певкур, закликавши допомогти з фінансуванням ініціативи.
Українська армія потребує 200 тис. снарядів на місяць, або 2,4 млн снарядів на рік.
Зауважимо, 7 березня президент Чехії Петр Павел повідомив, що країна зібрала необхідну суму для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України.
27 березня прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала повідомив, що уряд країни обговорив та схвалив виділення коштів на фінансування власної ініціативи з закупівлі боєприпасів для Збройних сил України.
- Чехія заявила про готовність спорядити тисячі додаткових артилерійських снарядів в Україну, за кілька тижнів після того, як оголосила про ініціативу із закупівлі боєприпасів для ЗСУ.
- Президент Чехії Петер Павел заявив, що намагатиметься передати Україні боєприпаси “так швидко, як це можливо”.
- Боєприпаси – закуплені за ініціативою Чехії у країнах, які не входять до ЄС – можуть передати українським військовим у червні.
- У розмові зі ЗМІ у Франції держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що “абсолютно необхідно”, щоб Україна отримала більше боєприпасів і протиповітряної оборони.
- Республіканці у Палаті представників США розглядають можливість створення власного законопроєкту щодо надання допомоги іншим державам у вигляді кредитування.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково